Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

17.12.2012|07:50|Буквоїд

Інга Кейван: «Роман, який приніс мені неабияке задоволення — це «Діти застою» Василя Кожелянка»

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає поетеса, літературний критик Інга Кейван.

- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Завжди читаю багато і одночасно кілька книг. Поєдную художню літературу і наукову, різні жанри. Приблизно за останніх півроку для мене найбільш важливим текстом став «Ґолем» Ґустава Майрінка (у перекладі Наталі Іваничук), а відкриттям роман Уляни Глібчук «Жовтим по жовтому». Щодо «Ґолема», то цей роман (а також інші твори Майрінка, які час від часу перечитую) дуже вчасно і органічно вписався у простір моїх наукових інтересів, онтологічно-екзистенційних спостережень. А роман Уляни Глібчук вразив своєю, так би мовити, алхімічністю, деміургійністю, манерою творення смислової картини світу, невпинним рухом персонажів до Mysterium Coniunctionis. 
Дуже очікуваною для мене була зустріч з книгою «Свідомість і цивілізація» Мераба Мамардашвілі, але, скажу відверто, дещо розчарувалася. Звісно, науковий стиль чудовий, цікаві, вартісні думки. Але я чекала на інший світогляд (тобто це розчарування пов´язане суто з якісно іншим моїм світоглядом). Та Мераб Мамардашвілі мені цікавий як представник симптоматичного для людства світогляду, світовідчуття. Такий узагальнений, збірний ментальний образ людства. 
Звичайно, що варто згадати ще один роман, який приніс мені неабияке задоволення, — це «Діти застою» Василя Кожелянка.
Ще б хотіла згадати про «Таксиста» Романа Черковського. Твір вдалий у плані стилю. Читаючи його, я постійно подумки поверталася до свого юнацького захоплення скандинавським детективом. У «Таксисті» так само є історія, є цікавий персонаж, є динаміка, пригода, своєрідна поетичність у побудові образів, реальне життя з його сумними і веселими сторонами, є гумор. Також цей роман важливий асоціативними роздумами, які він викликає,— універсального, особистісного, суспільно-політичного та національного рівнів.
У книзі Олега Короташа «Поет без імперії» знайшла для себе три вірші: «Високо», «Дикість», «Моя Венеція». Книга «Елегії острова Патмос» була мені ближчою. 

Зараз читаю «Порногламур» Жана-Марі К´юбільє, «Штабну суку» Валерія Примоста (це я називаю читанням для соціальної притомності). А ще уже дочитую роман Степана Процюка «Чорне яблуко». Я з нетерпінням чекала на цей твір про одну із найзагадковіших і найтендітніших постатей української літератури — Архипа Тесленка. Уже з перших сторінок я зрозуміла, що це найсильніший із біографічних романів Степана Процюка. Також взялася перечитати «Зачаровану гору» Томаса Манна, «Відкрите суспільство та його вороги» Карла Поппера і «Здорове суспільство» Еріха Фромма.
Серед запланованих «Похвала неконсеквентності» Лєшека Колаковського та «Ти не прочитаєш цю книжку» Костянтина Коверзнєва.
Постійно повертаюся до творів Туве Янссон, Ґустава Майрінка, Торґні Лінґрена, до української класики періодів раннього та високого модернізму — зокрема, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника та Марка Черемшини, Володимира Винниченка, драматургії Лесі Українки, Спиридона Черкасенка (просто смакую його драматургією!), Олександра Олеся, прози Миколи Чернявського, до Євгена Плужника, Миколи Хвильового; цей ряд можна продовжувати і продовжувати. А також і сама і з сином читаю багато літератури для дітей. От саме до неї радила б час від часу повертатися дорослим читачам.
Мені прикро, що не можу читати німецькою та скандинавськими мовами в оригіналі.

- Що можете порадити для читання іншим?
- Ніколи не беруся радити комусь, що читати (хіба що наполегливо просять порадити). Можу сказати, що читаю зараз, що планую прочитати і до чого постійно повертаюся. 

- Як обираєте книжки для читання?

- Щодо того, як я обираю книги, то маю давнє і чітке переконання, що то вони мене обирають і знаходять. За що я їм вдячна.



Додаткові матеріали

02.12.2012|11:47|Події
Що читати? 270 рекомендацій від письменників, акторів, співаків, журналістів
10.12.2012|07:52|Re:цензії
Оксана Куценко: «В книжках для дітей є певні «ключі», які ми губимо, виростаючи»
08.12.2012|09:36|Re:цензії
Юрій Іздрик: «Читаю лише, лежачи в ванні»
07.12.2012|07:53|Re:цензії
Дзвінка Матіяш: Книги — які радять читати друзі — мабуть, читаю найчастіше
04.12.2012|09:05|Re:цензії
Артем Чапай: «Найкращим з українського, що читав за останній рік, лишається «Хронос»
03.12.2012|07:30|Re:цензії
Ірен Роздобудько: «Зараз моє читання є невпорядкованим, дещо гурманським, інтуїтивним…»
02.12.2012|11:23|Re:цензії
Олесь Доній: Раджу всім прочитати «Червоний» Андрія Кокотюхи
30.11.2012|08:01|Re:цензії
Катерина Борисенко: «Обов’язково читайте дітям перед сном!»
28.11.2012|07:35|Re:цензії
Любко Дереш: «Остання прочитана книга — рання робота Орхана Памука «Біла фортеця»
19.11.2012|07:48|Re:цензії
Галя Шиян: «Антиутопії — один з моїх улюблених жанрів, бо розкриває і тонкощі людської натури і абсурдність соціальних устроїв та систем»
14.11.2012|12:55|Re:цензії
Настя Мельниченко: Завжди раджу Салмана Рушді. З художньої літератури він запав у душу найбільше
12.11.2012|07:38|Re:цензії
Поліна Городиська: «Читаю переважно у дорозі»
09.11.2012|07:21|Re:цензії
Надійка Гербіш: Книжки обираю за критерієм присутності натхнення
07.11.2012|07:30|Re:цензії
Віктор Васильчук: Читайте українські народні казки
05.11.2012|09:02|Re:цензії
Оксана Щур: «Раджу читати мемуаристику, щоденники й автобіографії»
01.11.2012|07:44|Re:цензії
Світлана Поваляєва: «Переважно читаю спеціальну буддійську літературу, художня мені набридла»
30.10.2012|07:21|Re:цензії
Максим Кідрук: Останній роман Кінга — це справжній шедевр
25.10.2012|09:08|Re:цензії
Мідна: «Книжка як і учитель – приходить, коли готовий учень»
23.10.2012|00:16|Re:цензії
Валентин Бердт: Книги для читання обираю за настроєм, станом, потребою душі
19.10.2012|08:38|Re:цензії
Микола Хомич: «Зі скандинавських саг про нашу історію можна дізнатися більше, аніж з власних першоджерел»
17.10.2012|07:35|Re:цензії
Сашко Дерманський: «Проза Шевчука — література світового рівня»
15.10.2012|07:19|Re:цензії
Олег Андрос: «Читав «Анархія працює» Пітера Гелдерлооса – самвидавну книгу з теорії та практики анархістського устрою»
12.10.2012|07:22|Re:цензії
Лілія Мусіхіна: Деякі книги неможливо «ковтати», ними варто смакувати, як дорогим вистояним вином
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери