Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

26.08.2012|10:01|Буквоїд

Юлія Юліна: У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає журналістка, літераторка Юлія Юліна.

- Нині стало популярним брати із собою на відпочинок електронні книжки: вони маленькі, зручні і вміщають у собі безліч інформації, починаючи з карт місцевості та довідників і закінчуючи шедеврами літературної творчості. У цьому плані я - консерватор, надаю перевагу паперовій версії художніх творів. Книжка, яка пахне фарбою, сторінки якої перегортаються із характерним шурхотом, пробуджує в мене більший інтерес до читання, ніж сучасне диво техніки.

Отже, цього року я взяла із собою на море роман Вікторії Гранецької «Мантра-омана». Твір має обрамлення - пролог та епілог, які дублюють одне одного. Пролог - це кульмінація, яка налаштовує читачів на сприйняття, а далі перед нами поступово розгортається історія дівчини, яка спочатку викликає антипатію, а пізніше - щире співчуття.

Кожен розділ книги має назву і ділиться на невеличкі пронумеровані підрозділи. Авторка веде свою оповідь у різних тональностях: то зосереджено-серйозній, то насмішкувато-іронічній, то зворушено-співчутливій. Сюжет - нелінійний: письменниця водить читача лабіринтами, все більше закручуючи історію і додаючи сюжетові гостроти, динаміки та експресії.

На початку роману перед нами постає образ дівчини, що має репутацію самовпевненої, самозакоханої, егоїстичної білявки, яка, здавалося б, має у своєму житті все: добре оплачувану роботу, житло, машину, дорогий дизайнерський одяг, хороший секс... але не має кохання. І поступово виявляється, що саме втрата справжнього кохання робить її такою. Тільки тоді, коли коханий містичним чином, з потойбічного світу, нагадав про себе, головна героїня починає осмислювати своє життя. І згадує все: як вперше покохала чоловіка, як була з ним щасливою, як була собою, справжньою... і як втратила себе разом зі смертю коханого, яку її власний мозок волів стерти з пам´яті. Усвідомивши першопричини свого нинішнього способу буття, дівчина вирішує почати все спочатку і спробувати щось змінити. Вона стає іншою. Але перед цим мусить впустити у своє життя почуття, в тому числі нестерпне почуття болю, як фізичного, так і роками приховуваного, приспаного душевного болю.

Авторка підводить читачів до висновку: кохання може перемогти і змінити все, відродити людину, дати їй невидимі руки й ноги, очі, вдихнути в її легені життя. Будь-які обставини потрібно приймати гідно і завжди залишатися собою. Біль неможливо замаскувати чи проігнорувати - його можна тільки перемогти, у чесному двобої.

У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради. Смаки в людей різні, тому й жанр кожен обирає для себе сам. Серед жіночих романів, окрім  вищеописаної книги Вікторії Гранецької, можу відзначити також романи Міли Іванцової та Люко Дашвар. Твори цих авторів написані простою, зрозумілою мовою, насичені глибоким психологізмом та емоційністю. А втім, хто ж, як не жінка, може краще написати про жіночу долю?!..



Додаткові матеріали

23.08.2012|07:31|Re:цензії
Дмитро Дроздовський: «Критик мусить жити на планеті «Текстуальність»
20.08.2012|07:37|Re:цензії
Анна Багряна: «Влітку читається багато»
13.08.2012|12:26|Re:цензії
Богдана Костюк: «Перечитую Стівена Кінга в оригіналі»
06.08.2012|13:26|Re:цензії
Юрій Андрухович: Роман «Світло згасло в Країні Див» дуже кайфовий
31.07.2012|07:34|Re:цензії
Ірина Соловей: Найбільшим моїм літературним захопленням наразі є книга британського автора ДіБіСі П´єра «Світло згасло в країні див»
27.07.2012|07:36|Re:цензії
Радій Радутний: «Реклама на мене діє навпаки — до надто розпіареної книжки або автора виникає певна упередженість»
24.07.2012|07:53|Re:цензії
Міла Іванцова: «Різні настрої однієї людини викликають потребу в різних книжках»
20.07.2012|07:04|Re:цензії
Олег Соловей: «Читання книжок – праця значно приємніша, ніж їх написання»
19.07.2012|07:43|Re:цензії
Ірина Славінська: «Літо - це привід надолужити те, що не встигли прочитати протягом року»
17.07.2012|12:55|Re:цензії
Юлія Марищук: «Щодня перечитую дуже багато поезії»
11.07.2012|07:30|Re:цензії
Володимир Сапон: «Влітку читайте «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека або гуморески «з хутора Мозамбік» Євгена Дударя, а восени — щось серйозніше…»
09.07.2012|13:01|Re:цензії
Іван Семесюк: Можу порадити до читання епопею «Вежа блазнів» Анджея Сапковського
05.07.2012|08:36|Re:цензії
Олександр Моцар: «Раджу всім не думати про серйозне, а, лежачи в гамаку, перечитати Тома Сойєра»
03.07.2012|07:32|Re:цензії
Жанна Куява: «Нещодавно «проковтнула» пригодницьку новинку «Шляхом Колумба. Через Атлантику без їжі та води»
25.06.2012|07:17|Re:цензії
Роксолана Сьома: Для мене «НепрОсті» Тараса Прохаська — книга-наркотик, єдина, яку я закінчила і почала знову
22.06.2012|08:57|Re:цензії
Володимир Германов: «Література, як і інше справжнє мистецтво, ніколи тебе не зрадить»
20.06.2012|08:28|Re:цензії
Василь Рубан: «Зараз трапити книжку сучасного українського автора, яку можна було б читати, майже неможливо»
19.06.2012|07:40|Re:цензії
Анна Рибалка: Мене як читача приваблює японська проза
18.06.2012|08:20|Re:цензії
Zоряна: Зараз я «на хвилі» Люко Дашвар
13.06.2012|07:39|Re:цензії
Мирослав Слабошпицький: «Розумію, що книжка, так само як плівка у кіно – відімре ще за життя мого покоління»
11.06.2012|09:12|Re:цензії
Оля Жук: «Люблю неквапне читання, і тепер ніколи не читаю “з професійного обов’язку”»
08.06.2012|07:25|Re:цензії
Вікторія Гранецька: «В читанні шукаю різноманітності та екстриму»
06.06.2012|11:48|Re:цензії
Олексій Нікітін: «Смаки у всіх різні, книг багато, а часу мало»
04.06.2012|08:30|Re:цензії
Ігор Грабович: «Читати для мене - це фактично любити»
01.06.2012|07:36|Re:цензії
Ірина Вікирчак: Велике значення надаю читанню художньої літератури в оригіналі
30.05.2012|07:28|Re:цензії
Тарас Антипович: «Хочеться бачити, слухати і читати когось морально сильнішого і святішого, ніж ми всі»
28.05.2012|07:33|Re:цензії
Яна Дубинянська: «Все, що напишуть Дяченки, Биков, Уліцька, Рубіна, Галіна, Денисенко, Соколян – читатиму точно»
24.05.2012|07:51|Re:цензії
Станіслав Львовський: «Навряд чи є щось, що можна було б порадити для читання всім»
22.05.2012|07:05|Re:цензії
Оксана Радушинська: Практично «запоєм» читаю майбутні дитячі бестселери
18.05.2012|07:41|Re:цензії
Юля Стахівська: «Мій примхливий гід – настрій»
16.05.2012|13:44|Re:цензії
Олеся Мамчич: «Мемуаристика – неймовірно заманлива річ: справжні люди, які розповідають реальні історії: що може бути цікавішим?»
14.05.2012|15:40|Re:цензії
Марися Рудська: «Бездарні обкладинки сприяють піратству»
11.05.2012|13:30|Re:цензії
Валентин Кузан: Хто не читав Бойченка – матиме великий гріх
10.05.2012|11:09|Re:цензії
Антон Санченко: «Ефіопська січ» Кожелянка настільки несподівана й потужна, що навіть не хочеться прискіпуватися до дрібниць
07.05.2012|07:17|Re:цензії
Юля Смаль: Я відсилаю всіх читати казки
04.05.2012|07:48|Re:цензії
Анна Лобановська: Про справжнього Сковороду після прочитання роману Володимира Єшкілєва ми стали знати ще менше
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери