
Re: цензії
- 18.01.2021|Валентина СеменякМаємо пам’ятати: у кожного з нас своя, наймиліша у світі «Загребля»
- 17.01.2021|Олександр КозинецьДобро, яке випромінює радість
- 17.01.2021|Ярослав ПоліщукЗнаки часу
- 15.01.2021|Богдан Дячишин, ЛьвівМитець живого слова і думки
- 13.01.2021|Ігор Фарина, член НСПУГолоси з перехрестя епох
- 12.01.2021|Сергій СинюкНаука болем
- 11.01.2021|Богдан Дячишин, ЛьвівСотворіння живого слова і думки
- 11.01.2021|Роксолана Жаркова, літературознавицяБожі птахи прилетіли: минуле і сучасність в жіночому письмі Наталії Яреми
- 11.01.2021|Віктор Шарпатий, доктор історичних наук, професорЛідер, якого пощастило мати Франції
- 10.01.2021|Ніна ГоловченкоПогані слова та капосні історії для дітей від Івана Андрусяка
Видавничі новинки
- Авантюрні пригоди французьких шевальє в УкраїніКниги | Буквоїд
- Мав дар відчувати божественний прояв у найменшому: про те і писавКниги | Валентина Семеняк
- Побачив світ артбук «Ласкавий хліб»Фотоальбоми | Буквоїд
- Саня Малаш написала абсурдний посібник з виживанняКниги | Буквоїд
- Еліна Форманюк. «Срібло і світло»Книги | Буквоїд
- Освідчення в коханніКниги | Владислав Савенок
- «Світязь»Книги | Буквоїд
- Віктор Вербич. «Міжтисячоліття ІІ»Книги | Буквоїд
- Тетяна Птаха. "Географія почуттів"Поезія | Буквоїд
- Книга “Ключі царства” вперше вийшла українськоюКниги | Буквоїд
Re:цензії
Юлія Юліна: У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає журналістка, літераторка Юлія Юліна.
- Нині стало популярним брати із собою на відпочинок електронні книжки: вони маленькі, зручні і вміщають у собі безліч інформації, починаючи з карт місцевості та довідників і закінчуючи шедеврами літературної творчості. У цьому плані я - консерватор, надаю перевагу паперовій версії художніх творів. Книжка, яка пахне фарбою, сторінки якої перегортаються із характерним шурхотом, пробуджує в мене більший інтерес до читання, ніж сучасне диво техніки.
Отже, цього року я взяла із собою на море роман Вікторії Гранецької «Мантра-омана». Твір має обрамлення - пролог та епілог, які дублюють одне одного. Пролог - це кульмінація, яка налаштовує читачів на сприйняття, а далі перед нами поступово розгортається історія дівчини, яка спочатку викликає антипатію, а пізніше - щире співчуття.
Кожен розділ книги має назву і ділиться на невеличкі пронумеровані підрозділи. Авторка веде свою оповідь у різних тональностях: то зосереджено-серйозній, то насмішкувато-іронічній, то зворушено-співчутливій. Сюжет - нелінійний: письменниця водить читача лабіринтами, все більше закручуючи історію і додаючи сюжетові гостроти, динаміки та експресії.
На початку роману перед нами постає образ дівчини, що має репутацію самовпевненої, самозакоханої, егоїстичної білявки, яка, здавалося б, має у своєму житті все: добре оплачувану роботу, житло, машину, дорогий дизайнерський одяг, хороший секс... але не має кохання. І поступово виявляється, що саме втрата справжнього кохання робить її такою. Тільки тоді, коли коханий містичним чином, з потойбічного світу, нагадав про себе, головна героїня починає осмислювати своє життя. І згадує все: як вперше покохала чоловіка, як була з ним щасливою, як була собою, справжньою... і як втратила себе разом зі смертю коханого, яку її власний мозок волів стерти з пам´яті. Усвідомивши першопричини свого нинішнього способу буття, дівчина вирішує почати все спочатку і спробувати щось змінити. Вона стає іншою. Але перед цим мусить впустити у своє життя почуття, в тому числі нестерпне почуття болю, як фізичного, так і роками приховуваного, приспаного душевного болю.
Авторка підводить читачів до висновку: кохання може перемогти і змінити все, відродити людину, дати їй невидимі руки й ноги, очі, вдихнути в її легені життя. Будь-які обставини потрібно приймати гідно і завжди залишатися собою. Біль неможливо замаскувати чи проігнорувати - його можна тільки перемогти, у чесному двобої.
У виборі книжок, як і в музиці та кіно, важко давати поради. Смаки в людей різні, тому й жанр кожен обирає для себе сам. Серед жіночих романів, окрім вищеописаної книги Вікторії Гранецької, можу відзначити також романи Міли Іванцової та Люко Дашвар. Твори цих авторів написані простою, зрозумілою мовою, насичені глибоким психологізмом та емоційністю. А втім, хто ж, як не жінка, може краще написати про жіночу долю?!..
Додаткові матеріали
- Дмитро Дроздовський: «Критик мусить жити на планеті «Текстуальність»
- Анна Багряна: «Влітку читається багато»
- Богдана Костюк: «Перечитую Стівена Кінга в оригіналі»
- Юрій Андрухович: Роман «Світло згасло в Країні Див» дуже кайфовий
- Ірина Соловей: Найбільшим моїм літературним захопленням наразі є книга британського автора ДіБіСі П´єра «Світло згасло в країні див»
- Радій Радутний: «Реклама на мене діє навпаки — до надто розпіареної книжки або автора виникає певна упередженість»
- Міла Іванцова: «Різні настрої однієї людини викликають потребу в різних книжках»
- Олег Соловей: «Читання книжок – праця значно приємніша, ніж їх написання»
- Ірина Славінська: «Літо - це привід надолужити те, що не встигли прочитати протягом року»
- Юлія Марищук: «Щодня перечитую дуже багато поезії»
- Володимир Сапон: «Влітку читайте «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека або гуморески «з хутора Мозамбік» Євгена Дударя, а восени — щось серйозніше…»
- Іван Семесюк: Можу порадити до читання епопею «Вежа блазнів» Анджея Сапковського
- Олександр Моцар: «Раджу всім не думати про серйозне, а, лежачи в гамаку, перечитати Тома Сойєра»
- Жанна Куява: «Нещодавно «проковтнула» пригодницьку новинку «Шляхом Колумба. Через Атлантику без їжі та води»
- Роксолана Сьома: Для мене «НепрОсті» Тараса Прохаська — книга-наркотик, єдина, яку я закінчила і почала знову
- Володимир Германов: «Література, як і інше справжнє мистецтво, ніколи тебе не зрадить»
- Василь Рубан: «Зараз трапити книжку сучасного українського автора, яку можна було б читати, майже неможливо»
- Анна Рибалка: Мене як читача приваблює японська проза
- Zоряна: Зараз я «на хвилі» Люко Дашвар
- Мирослав Слабошпицький: «Розумію, що книжка, так само як плівка у кіно – відімре ще за життя мого покоління»
- Оля Жук: «Люблю неквапне читання, і тепер ніколи не читаю “з професійного обов’язку”»
- Вікторія Гранецька: «В читанні шукаю різноманітності та екстриму»
- Олексій Нікітін: «Смаки у всіх різні, книг багато, а часу мало»
- Ігор Грабович: «Читати для мене - це фактично любити»
- Ірина Вікирчак: Велике значення надаю читанню художньої літератури в оригіналі
- Тарас Антипович: «Хочеться бачити, слухати і читати когось морально сильнішого і святішого, ніж ми всі»
- Яна Дубинянська: «Все, що напишуть Дяченки, Биков, Уліцька, Рубіна, Галіна, Денисенко, Соколян – читатиму точно»
- Станіслав Львовський: «Навряд чи є щось, що можна було б порадити для читання всім»
- Оксана Радушинська: Практично «запоєм» читаю майбутні дитячі бестселери
- Юля Стахівська: «Мій примхливий гід – настрій»
- Олеся Мамчич: «Мемуаристика – неймовірно заманлива річ: справжні люди, які розповідають реальні історії: що може бути цікавішим?»
- Марися Рудська: «Бездарні обкладинки сприяють піратству»
- Валентин Кузан: Хто не читав Бойченка – матиме великий гріх
- Антон Санченко: «Ефіопська січ» Кожелянка настільки несподівана й потужна, що навіть не хочеться прискіпуватися до дрібниць
- Юля Смаль: Я відсилаю всіх читати казки
- Анна Лобановська: Про справжнього Сковороду після прочитання роману Володимира Єшкілєва ми стали знати ще менше
Коментарі
Останні події
- 17.01.2021|21:11Завантажуйте «Убити Антиципатора»
- 15.01.2021|10:06В Україні стартував прийом робіт на Міжнародну премію імені Івана Франка
- 14.01.2021|10:1510 запитань і відповідей про книгу “Зеленський без гриму”
- 12.01.2021|18:59Визначено лауреатів премії імені Максима Рильського за 2020 рік
- 11.01.2021|10:54Олександр Гаврош: «Донедавна у шкільній програмі не було жодного закарпатця»
- 10.01.2021|12:00Наталія Дев´ятко: "Я сприймаю твори як ткане полотно зі складним візерунком"
- 05.01.2021|16:07Оголошено короткі списки «Книжки року ‘2020»
- 04.01.2021|09:53Український письменник здобув престижну білоруську відзнаку
- 03.01.2021|21:31За 2020 рік відвідуваність української Вікіпедії зросла на 21 %
- 03.01.2021|21:29Наслухаю «Дзвін» (2020, № 8)
