Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

25.06.2012|07:17|Буквоїд

Роксолана Сьома: Для мене «НепрОсті» Тараса Прохаська — книга-наркотик, єдина, яку я закінчила і почала знову

На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменниця, заступник головного редактора журналу «Салон» Роксолана Сьома.

- Що ви читали останнім часом?

- Читаю я доволі багато, фактично щодня. Щойно закінчила «Століття Якова» Володимира Лиса. Не читала нічого іншого цього волинського автора, але цей роман сподобався, дуже.  Такі герої, як Яків, примушують нас аналізувати власне життя, робити висновки, зважувати і навіть змінюватися, змінюватися на краще.  До того перечитала «Війну та мир» Л. Толстого. Так само – найкращі враження. Я намагаюся надолужувати згаяний у юності час або виправляти підліткове несприйняття багатьох творів шкільної програми, тому чергую класику із сучасною літературою. Ось зараз взялася за «Злочин і кару» Ф. Достоєвського, я читала його ще в школі, але тепер,  з перших сторінок розумію, що цілком по-іншому сприймаю цей текст. 

- Як обираєте книжки для читання?

- Найкращий навігатор на шляху до цікавої книжки – позитивні враження та рекомендації друзів, колег.  Це, мабуть, найліпша реклама. В моєму робочому колективі одна книжка часом може перекочовувати з рук у руки по п’ять-шість разів. На моє рішення прочитати ту чи іншу книгу також впливають рецензії, негативні в тому числі. Навмання, імпульсивно книг не купую, якщо йду до книгарні, то цілеспрямовано, за конкретною книгою чи автором.  Я намагаюся стежити за розвитком української сучасної літератури, тому читаю багато з того, що отримує визнання у різних рейтингах чи перемогу в конкурсах. Далеко не все мені подобається, іноді дивують книжки, що здобувають ті чи інші відзнаки, – як на мене, вони не варті бути надрукованими.  Через це виникає підозра на «кумівство» й у літературі. Ну, але це звісно, моя суб’єктивна думка.

- Що можете порадити для читання іншим?

- Радити що-небудь важко, бо всі ми різні, в кожного свої вподобання. Можу лише назвати книги та письменників, яких люблю найбільше. З українських – Тарас Прохасько  «НепрОсті».  Для мене – книга-наркотик, єдина, яку я прочитала двічі поспіль – без перерви, закінчила і почала знову. Це дивно, бо жоден інший твір такого бажання не викликав, тому для себе я й назвала її «наркотиком» -  через своєрідну  залежність. На окрему сходинку ставлю «Вічника» Мирослава Дочинця. Тут навіть слів бракує, аби висловити,  яке захоплення та повагу викликав у мене її головний герой. Герой, життя та поведінка якого досі не перестають впливати на мене саму.  З найулюбленіших  також «Читець» Бернхарда Шлінка, «Йов» Йозефа Рота. Люблю все від Харукі Муракамі. Цей японський автор – моє літературне кохання.

Свого часу мене дуже вразив роман «Квітковий хрест» - Єлєни Колядіної, який 2010-го отримав «Російського Букера». Дуже суперечлива річ, зрештою в російському літературному колі вона викликала шквал емоцій і суперечок щодо справедливості присудження премії. Я також була спантеличена – на початку роман викликав відразу своєю похабщиною та брутальністю, але що далі, то більше я розуміла, яка праця була вкладена авторкою у той текст. Бо то не попса, яку можна написати за кілька місяців – то, гадаю, тривала праця автора-дослідника, яка сама по собі викликає повагу та заслуговує на відзнаку.

Ще хочу відмітити один підлітковий роман, який я читала на пару з сином, «На межі можливого» Олекси Білоброва. Ось його можу сміливо порадити хлопцям-підліткам та й дівчаткам теж. Окрім того, що в ньому цікавий, динамічний сюжет, книга ще й в міру дидактична – на головного героя Хаміда хочеться рівнятися.

Переконана, що чудових книг, що западають у душу, насправді дуже багато, шкода, що не всі можна прочитати.

Цікавого читання!



Додаткові матеріали

20.06.2012|08:28|Re:цензії
Василь Рубан: «Зараз трапити книжку сучасного українського автора, яку можна було б читати, майже неможливо»
19.06.2012|07:40|Re:цензії
Анна Рибалка: Мене як читача приваблює японська проза
18.06.2012|08:20|Re:цензії
Zоряна: Зараз я «на хвилі» Люко Дашвар
13.06.2012|07:39|Re:цензії
Мирослав Слабошпицький: «Розумію, що книжка, так само як плівка у кіно – відімре ще за життя мого покоління»
11.06.2012|09:12|Re:цензії
Оля Жук: «Люблю неквапне читання, і тепер ніколи не читаю “з професійного обов’язку”»
08.06.2012|07:25|Re:цензії
Вікторія Гранецька: «В читанні шукаю різноманітності та екстриму»
06.06.2012|11:48|Re:цензії
Олексій Нікітін: «Смаки у всіх різні, книг багато, а часу мало»
04.06.2012|08:30|Re:цензії
Ігор Грабович: «Читати для мене - це фактично любити»
01.06.2012|07:36|Re:цензії
Ірина Вікирчак: Велике значення надаю читанню художньої літератури в оригіналі
30.05.2012|07:28|Re:цензії
Тарас Антипович: «Хочеться бачити, слухати і читати когось морально сильнішого і святішого, ніж ми всі»
28.05.2012|07:33|Re:цензії
Яна Дубинянська: «Все, що напишуть Дяченки, Биков, Уліцька, Рубіна, Галіна, Денисенко, Соколян – читатиму точно»
24.05.2012|07:51|Re:цензії
Станіслав Львовський: «Навряд чи є щось, що можна було б порадити для читання всім»
22.05.2012|07:05|Re:цензії
Оксана Радушинська: Практично «запоєм» читаю майбутні дитячі бестселери
18.05.2012|07:41|Re:цензії
Юля Стахівська: «Мій примхливий гід – настрій»
16.05.2012|13:44|Re:цензії
Олеся Мамчич: «Мемуаристика – неймовірно заманлива річ: справжні люди, які розповідають реальні історії: що може бути цікавішим?»
14.05.2012|15:40|Re:цензії
Марися Рудська: «Бездарні обкладинки сприяють піратству»
11.05.2012|13:30|Re:цензії
Валентин Кузан: Хто не читав Бойченка – матиме великий гріх
10.05.2012|11:09|Re:цензії
Антон Санченко: «Ефіопська січ» Кожелянка настільки несподівана й потужна, що навіть не хочеться прискіпуватися до дрібниць
07.05.2012|07:17|Re:цензії
Юля Смаль: Я відсилаю всіх читати казки
04.05.2012|07:48|Re:цензії
Анна Лобановська: Про справжнього Сковороду після прочитання роману Володимира Єшкілєва ми стали знати ще менше
25.04.2012|07:38|Re:цензії
Володимир Арєнєв: Книжки роблять людину мислячою, отже — вільною
11.04.2012|09:28|Re:цензії
Світлана Ройз: «Я — не просто книжковий хробак, я книжковий пилосоc»
20.03.2012|08:10|Re:цензії
Тетяна Лемешко: «Покладаюся на власну інтуїцію – серце підказує, що й коли прочитати»
15.03.2012|07:11|Re:цензії
Віктор Марущенко: «Сучасній людині вдома досить мати Біблію, твори Шекспіра і Достоєвського»
13.03.2012|12:52|Re:цензії
Сергій Цушко: «Буфонади в літературі не визнаю»
09.03.2012|07:52|Re:цензії
Катерина Міщук: «Відповіді на свої життєві питання читач може отримати зовсім несподівано…»
07.03.2012|07:11|Re:цензії
Василь Карп´юк: «Часто повертаюся до улюблених авторів і завжди тішуся їхнім новим книгам»
05.03.2012|07:58|Re:цензії
Оксана Шалак: «Коли читаю та перечитую поезію і прозу, керуюся тільки власними вподобаннями, відчуттям справжності»
01.03.2012|07:39|Re:цензії
Марина Соколян: «Я би радила читачам не зациклюватися на якомусь одному жанрі»
29.02.2012|10:11|Re:цензії
Артем Чех: «Початих книжок і не перелічити. Тільки дочитувати немає часу...»
28.02.2012|11:43|Re:цензії
Богдан Пастух: «Серед крику сучасного рекламно-хапального дійства все частіше хочеться повертати голову назад»
26.02.2012|13:36|Re:цензії
Ірма Вітовська: Книжки обираю стихійно
24.02.2012|07:39|Re:цензії
Маріанна Малина: «Читання — це справа настрою. Іноді тягне на жахіття»
22.02.2012|13:57|Re:цензії
Олексій Цвєтков: «Читаю зараз книгу американського філософа Рональда Дворкіна «Справедливість для їжаків»
10.02.2012|12:38|Re:цензії
Анна Малігон: «Раніше не мала шкідливої звички недочитувати книг, а зараз таки грішу»
23.01.2012|07:35|Re:цензії
Тетяна Винник: «Коли вдається знайти в книгарні гарну, прекрасно оформлену, дитячу книжку, не дивлюся на ціну»
17.01.2012|07:30|Re:цензії
Олексій Порвін: «Коли мова йде про книжки — особливо важко сказати «я вибираю»
13.01.2012|07:21|Re:цензії
Володимир Чернишенко: З величезним задоволенням перечитав збірку дорослих оповідань Кіплінґа з веселенькою назвою «Місто страшної ночі»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери