Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Оксана Луцишина: Читаю або дуже вишукану літературу, або романи про зомбі чи голлівудських дружин
На питання «Що читати?» відповідає письменниця та перекладачка Оксана Луцишина
- Що Ви читали останнім часом?
- Меню в мене досить різноманітне, але все, за браком ліпшого слова, робоче. Як усякий дисертант-філолог, я читаю навіть тоді, коли я не читаю, і тому питання «що я читаю зараз» для мене доволі абстрактне. Та все читаю – Дельоза і Гваттарі, Бруно Шульца, Вальтера Беньяміна, Асю Джебар, Роберто Боланьо, Маріам Петросян, Сезара Аіру, Антоніо Лобо Антунеша. Я взагалі плавати люблю більше, ніж читати, і саме тому, що це необовязково.
Повертаючись до книжок – я дуже шаную Дж. М. Коутзі (його ще транслітерують як Кутзее або транскрибують як Кьотсе, але, по-моєму, він Коутзі, принаймні тут усі так кажуть). Для мене він – один із найкращих на сьогодні письменників англомовного світу. Це, звісно, моя дуже скромна і дуже особиста опінія. Я багато його книжок прочитала, і мені важко сказати, котра сподобалась більше. Ось зараз читаю «Літо». Це його вигадана біографія, тобто біографія Дж. М. Коутзі, але не нобеліанта, визнаного у світі, а такого собі південноафриканського невдахи, невдахи в усіх сенсах – від особистого до історичного. Білошкіра людина у Південній Африці – це історичний невдаха. Коутзі не можна читати «запоєм», принаймні, у мене не виходить - пише він лаконічно і позірно сухо, але прочитаєш так сторінок із тридцять і відчуваєш, що зараз або розридаєшся, або тобі порве нутрощі. І відкладаєш книжку. Чи я би рекомендувала Коутзі? Залежно кому. Якщо людина має письменницькі нахили, тоді однозначно так, бо в Коутзі можна багато навчитися.
Ось нещодавно відкрила для себе Річарда Фленегана. «Гульдова книга риб». Це історія Тасманії, але не та, котру розміщують у туристичних довідниках, а справжня, забута – історія тюрми, колонії для злочинців і взагалі колонії. Коли читаєш, то думаєш, що це просто сюрреалізм, вигадка – бо там є і вигадка, – але переважно це правда. Розповідь ведеться від першої особи, в´язня, такого собі художника-самоука Гульда, котрий малює риб. Спершу роман мене дратував, я люблю, як я вже сказала поверхом вище, речі лаконічні, а у Фленегана стиль зовсім інший, декоративніший. Десь віддалено нагадує «Трістрама Шенді», але не в сенсі наслідування, а в сенсі гри. А потім захопило. Це дуже смішний і дуже трагічний роман, і, по суті, дуже філософський – критика Просвітництва і західної цивілізації взагалі. Особливо дісталося Вольтеру.
- Які книжки можете порадити для читання іншим?
- Мене часто питають, що б я порекомендувала почитати, але хіба вгадаєш, кому що сподобається? Ось привозила мамі Коутзі, «Безчестя», вона любить серйозну літературу і читає англійською,– а їй воно щось не дуже. До того ж, я помітила за собою таку річ: я читаю або дуже вишукану літературу, в усіх відношеннях якісну, повчальну і гідну високих нагород, або знаходжу собі якийсь роман про зомбі чи там голлівудських дружин. У першому випадку я-снобка презирливо поглядає на мене-плебейку, у другому випадку я-плебейка регоче з мене-снобки; рівновагу підтримано, можна наплювати на книжки і піти, нарешті, в басейн.
Додаткові матеріали
- Тетяна Щербаченко: Раджу прочитати «Зеленый шатер» Уліцької
- Дана Рудик: «Записки самасшедшого» – біопсія злоякісної пухлини сучасного суспільства»
- Костянтин Коверзнєв: «Серед нас живуть два геніальні поети – Станіслав Вишенський і Василь Голобородько»
- Пилип Селігей: «Рідко читаю видання, яким не виповнився рік, – чекаю доки спаде ажіотаж»
- Сашко Лірник: «Якщо відчуваю що книжка «не йде» – кидаю її»
- Станіслав Цалик: Раджу прочитати «Украинский национализм: ликбез для русских»
- Григорій Гусейнов: «Порадник з мене нікудишній, але я точно знаю, що ті, хто постійно читає журнал «Кур’єр Кривбасу», у виборі ніколи не помиляться»
- Марія Шунь: «До прози в мене не таке пієтетне ставлення, як до поезії»
- Григорій Семенчук: «Чапаев и Пустота» — обов’язковий device до будь-яких психопрактик
- Наталя Пасічник: «Одні книжки старіють, інші завжди залишаються актуальними»
- Олександр Гаврош: «Відкриваю для себе українську дитячу літературу»
- Дмитро Чекалкін: «При виборі книги орієнтуюся на улюблених авторів»
- Світлана Пиркало: «Записки українського самашедшого» - не прозовий дебют, а дебют полеміста чи соціального коментатора
- Юрій Андрухович: Раджу обов’язково прочитати «Ґоттланд» Маріуша Щиґела
- Сергій Жадан: Рекомендувати до прочитання книжки – справа невдячна
- Вікторія Черняхівська: «Всі книжки читаю немов автобіографічні»
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року