Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Цей теплий «Шлях південного вітру»
Кулінська А. Шлях південного вітру: лірика.– К.: ЛА «Друге дихання,2020. – 106 с.
Узбірці віршів Аріни Кулінської «Шлях південного вітру» молода поетеса з Чернівців намагається розібратися з внутрішніми проблемами, які з’являються в кожної поетеси її віку незалежно від країни та мови, якою вона пише. Вже в своєму «Пролозі» вона показує роздвоєність між фізичним світом і внутрішнім голосом ліричної героїні, коли її внутрішнє «Я» вступає в суперечку з фізичним «Я».
Кулінська – фаталістка. У вірші «Перехрестя» проводиться ідея обумовленості всього, що відбувається з людиною. Відтак людина народжується з уже готовою життєвою програмою. Для фаталіста закономірність завжди домінує над випадковістю. Навіть життєвий вибір завжди робиться на користь запрограмованого долею. І якщо кохана жінка не може бути щасливою з коханим чоловіком, то значить це не її доля. Фатум володіє безповоротною силою і веде людину призначеною її дорогою.
Все, що долею вже даровано,
Буде ж нею лише й влаштовано.
Лий же сльози гіркі та радісні,
Від любові стрибай до ненависті.
Все в твоїх руках, крім коханого,
Наче сонечка блиск весняного.
Дорога життя вимагає руху, адже саме в дорозі людина знаходить усе, що їй потрібно для самореалізації і втрачає все, що їй заважає здійснити плани, записані в книзі долі:
Елегія мандрів настирливо просить уваги,
Звертає думки до незвіданих досі вершин.
В постійному прагненні руху свої переваги:
Звикаєш до багатогранних життєвих глибин.
Розчарування і сумніви – неминучі супутники в дорозі. Вони, як злі демони, які нашіптують тобі на вухо, що твоя дорога веде в іншу сторону, що ти згубила себе, бо разом з тобою мандрують засліпленість, приреченість, нікчемність, а попереду тебе чекають невезіння і крах твоїх мрій і світлих намірів. В такі моменти людині хочеться зупинитись, вона вже не впевнена в правильності свого руху, вона ніби замерзає. Цей життєвий ступор передано у вірші «Арктика»:
Сиджу і прокручую плівку самознищення,
Задумливо зважую кожен кадр, жену його геть,
Сортую моменти нікчемності й вивищення;
Недавно гребла, як спортсмен, а тепер посувають ледь-ледь.
Іноді дорога лякає, як нова цифра прожитих років. Особливо, якщо ти керуєшся розумом, а не силою інстинктів. На відміну від гарячих почуттів розум завжди холодний і змушує в усьому сумніватися. Для жінки в такі моменти опорою стає близький чоловік, а якщо його немає, вона змушена знайти в собі сили йти сама. Цей внутрішній стан самотньої жінки відтворено у вірші «Рубіж».
Повернутись назад – на початок чи там, де спинилась?
Новий відлік ведуть нові цифри в моєму досьє.
Я здолала рубіж, і дорога в минуле закрилась;
Мабуть, легше не падати духом, як поруч хтось є.
Якби мене хтось запитав, хто не навчений зчитувати рефлексії і переживання в поезії, хтось, для кого вірші – лише слова з римами, про що книжка «Шлях південного вітру», я б сказала так: це книжка молодої жінки на початку своєї життєвої дороги. Вона вирушає в далеку дорогу сама, вона не знає, що чекає її попереду, але вона мріє, що це дорога, яка веде до моря. Це передчуття Єви, що вирушила до теплого моря, де її чекають райський сад і її Адам. А правильний рух їй підказують лише голос серця і теплий подих південного вітру.
Коментарі
Останні події
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ
- 21.04.2024|14:39Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
- 21.04.2024|14:36У ВСЛ вийде підліткове фентезі Джордана Ліса «Шептосвітичі»
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize