Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Жінки - мазохістки
Пастка: проза / Михайло Рошко. – Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2020. – 200с. : іл.
«Зрозуміти себе не легше, ніж зрозуміти світ». Життя – найбільша пастка, котра тебе випробовує. Усе інше – поступ. Інше – хода, дорога до свого виходу. Кружеляння межи навалою стін. Інтуїтивний пошук потрібних дверей… А за їх незворушністю… Хто? Що? Дивися нижче… Туди, де знаходиться щілина, крізь котру проникає світло…
Локація дивна, геть незручна, часом – програшна. Можеш зустрітися поглядом… З ким? (З чим?)... Що… (кого) вполює твоє запалене око, проникаючи за межі цієї пастки? Чоловіка? Жінку? Творення любові? Її відмирання? Про це ти завзято мовчатимеш, діткнувшись містичної таїни семи замків? Про інше… «Бо хіба можна виказати словами щось справді значуще? Безсила людська мова…»
Це така гра. У хованки. На кмітливість. Насправді всі ігри – лише для дорослих дітей. Якщо ти давно не бавилась, тебе упіймають першою. Книга – полювання, книга – гонитва, сподівання на мисливський фарт. Книга – усвідомлення того, що «лаври Казанови теж зрештою обридають і – головне – нікуди не ведуть». «Навіть сильний повинен мати недоліки, грішки…»
Радій. Радій його одкровенням і розтікайся водою по жертовному тáрелю… Проживай ніч, минай відьомські халабуди, не приймай «Чортів калим», нікому не вір… Ще живи… Ритуал принесення тебе в жертву буде пізніше. Тоді, коли ти спіткнешся, забудешся. Думай про любов… Інше – не для тебе, «не для жіночих вух»… Тому СЛУХАЙ ЙОГО УВАЖНО. Нашорошуй вушка… Чуй…
«Чуйка» часом рятує… та не від многоликих демонів, котрі полюють на твоє серце. Будь сама пасткою. Не дозволяй собі повірити. Жінки «надихають… на великі справи, а потім заважають їх робити». Будь нестерпною. Хай вивертається. Ваш танець – «золотий». Ваш розум – хворий. Ваш тáріль – один на двох. Ті, що потім візьмуть і «розмажуть», – також колись любили. Ті, кого любиш найбільше у собі, помирають першими. Ти повбиваєш їх, щоб врятувати. Твоя «Дощова новела» завершиться меланхолійно…
«Покарання» прийде вчасно і, скоріше за все, говорити буде запізно. «Кривавий місяць над Минчелом» таки зійде і «дикі гуси» не пронесуть тебе «над Шотландією» під своїми крилами, не врятують із твоєї власної пастки. Абстрагуйся. Дякуй Богові. Навіть, «Коли зносить течією», будь нормальною. «…нормальні люди падають з висоти людського зросту, тому що ходять по землі, а не літають у хмарах. Тому їм не так боляче…» Біль насправді рятує. Біль насправді – вічна константа. «Кохання забувається. Назавжди залишаються тільки згадки про образи і біль…»
«Пастка» Михайла Рошка – книга одкровення, книга – запитання… пряме, відкрите, подекуди – різке. Книга –дотик. «Кажуть, доторки – найважливіший момент флірту. З нього і починається підсвідомий рух до ліжка»…
Тут я забираю цікаве око від замкової щілини. Далі – не для всіх… Думаю, у автора з читачем усе складеться.
P.S. «Жінки – мазохістки. Вони люблять страждати.»
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві