
Re: цензії
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Re:цензії
Жінки - мазохістки
Пастка: проза / Михайло Рошко. – Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2020. – 200с. : іл.
«Зрозуміти себе не легше, ніж зрозуміти світ». Життя – найбільша пастка, котра тебе випробовує. Усе інше – поступ. Інше – хода, дорога до свого виходу. Кружеляння межи навалою стін. Інтуїтивний пошук потрібних дверей… А за їх незворушністю… Хто? Що? Дивися нижче… Туди, де знаходиться щілина, крізь котру проникає світло…
Локація дивна, геть незручна, часом – програшна. Можеш зустрітися поглядом… З ким? (З чим?)... Що… (кого) вполює твоє запалене око, проникаючи за межі цієї пастки? Чоловіка? Жінку? Творення любові? Її відмирання? Про це ти завзято мовчатимеш, діткнувшись містичної таїни семи замків? Про інше… «Бо хіба можна виказати словами щось справді значуще? Безсила людська мова…»
Це така гра. У хованки. На кмітливість. Насправді всі ігри – лише для дорослих дітей. Якщо ти давно не бавилась, тебе упіймають першою. Книга – полювання, книга – гонитва, сподівання на мисливський фарт. Книга – усвідомлення того, що «лаври Казанови теж зрештою обридають і – головне – нікуди не ведуть». «Навіть сильний повинен мати недоліки, грішки…»
Радій. Радій його одкровенням і розтікайся водою по жертовному тáрелю… Проживай ніч, минай відьомські халабуди, не приймай «Чортів калим», нікому не вір… Ще живи… Ритуал принесення тебе в жертву буде пізніше. Тоді, коли ти спіткнешся, забудешся. Думай про любов… Інше – не для тебе, «не для жіночих вух»… Тому СЛУХАЙ ЙОГО УВАЖНО. Нашорошуй вушка… Чуй…
«Чуйка» часом рятує… та не від многоликих демонів, котрі полюють на твоє серце. Будь сама пасткою. Не дозволяй собі повірити. Жінки «надихають… на великі справи, а потім заважають їх робити». Будь нестерпною. Хай вивертається. Ваш танець – «золотий». Ваш розум – хворий. Ваш тáріль – один на двох. Ті, що потім візьмуть і «розмажуть», – також колись любили. Ті, кого любиш найбільше у собі, помирають першими. Ти повбиваєш їх, щоб врятувати. Твоя «Дощова новела» завершиться меланхолійно…
«Покарання» прийде вчасно і, скоріше за все, говорити буде запізно. «Кривавий місяць над Минчелом» таки зійде і «дикі гуси» не пронесуть тебе «над Шотландією» під своїми крилами, не врятують із твоєї власної пастки. Абстрагуйся. Дякуй Богові. Навіть, «Коли зносить течією», будь нормальною. «…нормальні люди падають з висоти людського зросту, тому що ходять по землі, а не літають у хмарах. Тому їм не так боляче…» Біль насправді рятує. Біль насправді – вічна константа. «Кохання забувається. Назавжди залишаються тільки згадки про образи і біль…»
«Пастка» Михайла Рошка – книга одкровення, книга – запитання… пряме, відкрите, подекуди – різке. Книга –дотик. «Кажуть, доторки – найважливіший момент флірту. З нього і починається підсвідомий рух до ліжка»…
Тут я забираю цікаве око від замкової щілини. Далі – не для всіх… Думаю, у автора з читачем усе складеться.
P.S. «Жінки – мазохістки. Вони люблять страждати.»
Коментарі
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року