Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Звідки вона це знає?!
Іванцова Міла. Моя бабуся спала з Саган. Роман, серія Київський роман. Київ, Вид. група КМ БУКС, 2016. - 208 с.
Якось я поріднилася з Яном Тьорсеном - через саунд-трек до "Амелі". І з самою Амелі теж поріднилася - через промовисті фотографії, крупинки цукру на столі і малину на кінчиках пальців...
У мене багато рідні по світу. З деяких пір улюбленим абрикосом на цьому генеалогічному древі стала Міла Іванцова. Це було давним-давно - коли у журналу "Наталі" був невигаданий мільйонний наклад, а матеріали до редакції приходили в паперовому вигляді - на машинописних аркушах. За службовим обов´язком я пропускала через себе величезну кількість оповідань, повістей, есе - деякі чіпляли, дряпали, залишалися в серці...
Як і оповідки Міли (тоді ще нікому не відомої Людмили Іванцової) - настільки ж тонкі, наскільки й глибокі. Є речі, які так щільно і затишно укладаються в комірку пам´яті, що коли цей образ спливає, він щоразу викликає швидкоплинне відчуття щастя - ніби ти повернувся додому після вогкого листопадового дня, а тебе зустрічають чашкою чаю з молоком і медом... Подібне я відчуваю завжди, коли в непогожий день в поле мого зору потрапляє автомобіль у дощових краплях. Тому що в романі Міли Іванцової "Родовий відмінок" героїня зробила таку неймовірну аерографію на машині – ніби та потрапила під дощ. Подібне я відчуваю щоразу, коли стикаюся з чиєюсь (або своєю власною) спробою поколупатися в минулому, щоб змінити майбутнє. "...Ця глина вже запеклася..." - сказала героїня повісті "Моя бабуся спала з Саган", і вона абсолютно права.
Так багато відгукується в душі після цієї книги, що здається: десь у паралельному всесвіті я сама була учасником цих подій! Стільки потрібних і важливих слів - точних настільки, що пробирає містичний трепет - "звідки вона це знає?!" Головна героїня настільки впізнавана і "своя", що здається, ніби вийшла з сусіднього під´їзду! Ризикну здатися дріб´язковою і недалекою, але крім співпереживання до Поліни і радості за неї, я відчула ще пекучу заздрість! Автор силою свого таланту дозволила своєму персонажу відчути, пережити справжнє диво, про яке мріє кожен. Кожен читач, якщо він читачка. І особливо під Новий рік...
Може, зі мною стався такий чарівний збіг - листопад, особисті обставини, річниця знайомства з Мілою - але я реально не могла відірватися від книги! Адже щоразу, коли здавалося, що "ну ось, тепер-то все зрозуміло!" письменниця раз - і закладала новий віраж! І ти просто сидиш і кліпаєш очима від здивування і захоплення. Втім, "захоплення" - це дуже поверхневе визначення того, що я відчувала, читаючи "Бабусю". І якщо ви теж скучили за тим, як захоплюючий сюжет поєднується з чудовим ліризмом, щоб закласти підґрунтя для майбутніх роздумів про хитросплетіння людських доль, то категорично рекомендую! Єдиний недолік книги - вона надто швидко читається! Я проковтнула книгу "Моя бабуся спала з Саган" за два дні. Проковтнути її за одну ніч (як я зазвичай роблю з творами, які мене захопили) завадила застуда...
Додаткові матеріали
- 23-ий Форум видавців у персонах. ФОТО
- Магазин “Книги”: 15 років у центрі Києва з вітчизняною продукцією
- 100 митців візьмуть участь у перформансі на підтримку Олега Сенцова
- Роман про маленьких людей у великому місті
- Скринька з оповідками
- З ким спали ваші бабусі?
Коментарі
Останні події
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля