Її три книжки об’єднані типологічною подібністю сюжетів і героїв - «Талісман кохання», «Veto на щастя» та «STECK. Мережива життя». В центрі кожної перебуває активна жінка, яка вміє орієнтуватись у незнайомій ситуації та вирішувати проблеми (знак новітньої літератури!). Суто випадково вона натрапляє на загадкові об’єкти з минулого чи опиняється у вирі історичних подій.

У «Мереживі життя» така героїня купила старовинне фортепіано. В ньому знайшовся зошит із дивовижним текстом – польськомовним щоденником дівчини, яку депортували з Волині під час Другої світової війни. Щоденник описував чимало трагедій, яких його авторка пережила в депортації. Зацікавившись таємницями двадцятого століття, головна героїня взялася їх досліджувати – і відкрила ще й сенсаційні подробиці власного родоводу.

Молода і розчарована зрадою чоловіка жінка у «Veto на щастя» сіла в перший-ліпший потяг, який трапився на вокзалі, та поїхала, як їй здалося, світ за очі, а точніше до Острога. Там в одному з музеїв їй розповіли історію пристрасного кохання і пристрасної ворожнечі між двома місцевими родинами. І цього разу пошуки теж привели до генеалогічних несподіванок, а ще – до нового кохання.

Нарешті, «Талісман кохання» - книжка, що її події розгортаються в Литві й теж під час Другої світової війни. Молоду литовську дівчинку, ніби у хвилях штормового моря, кидає в різні випробування і пригоди. Але хіба можна не вірити, що вона випливе? А там, дивися, ще й візьметься покарати декого з військових злочинців…

«Історичні детективи» Ксенії Заставської супроводжуються, що характерно, надзвичайно пристрасними і романтичними любовними історіями. Й така «популярна» форма, напевно, приваблюватиме до дискурсу пам’яті, приватної та загальної історії тих читачів, які не часто перетинаються з подібною тематикою. При цьому Заставська зображує суперечності минулого зовсім не в чорно-білому колориті. Вона не забуває про неоднозначні, суперечливі, складні моменти історії – наприклад, польсько-українську трагедію на Волині, любовні стосунки між ворогами, людяні вчинки лиходіїв. Що, звісно, є плюсом не лише для книжок цієї письменниці, а й для цілого корпусу творів історичної та навколоісторичної тематики українського книжкового простору. А той факт, що романи вийшли друком не лише українською, а й литовською, польською, німецькою та іншими мовами, свідчить: такий підхід затребуваний і в інших країнах нашого регіону з його непростою і болючою минувщиною.