Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Знаходити світло у темні часи
Мія Марченко. Місто Тіней. Худ. Надія Дойчева-Бут. – К.: Фонтан казок, 2017. – 360 с., іл. (Серія «Книжка про мене») .
Сум, біль і відчуття непотрібності – це те, що переживає 12-річна дівчинка, котра втратила маму. Як перебувати в одній квартирі з батьком, котрого ти майже не знаєш? Як жити у світі, якщо ще не навчилась бути сильною? А якщо цей світ ще й не один?
Марта переїжджає до батька у Місто біля Моря, і все, що залишається у неї від матері, – старовинна ялинкова прикраса янгола Серафіна, вирізана із слонової кістки: «Мама розповідала, що знайшла його у чарівній сувенірній крамниці Міста біля Моря, невдовзі після того, як народилася Марта». Фігурка – уособлення опіки та мовчазної підтримки для дівчинки навіть тоді, коли просто лежить у кишені куртки, - головне що поруч. Хоч і мовчазним ангел залишається недовго, адже він – провідник у Місто Тіней, в котрому мешканцям теж живеться непросто, як і головній героїні.
У повісті є два паралельні простори – реальне Місто біля Моря та фентезійне Місто Тіней. Порталами для переходу слугують не лише місця Старої частини Міста, а провідником не лише ангел. Адже щоб потрапити у чарівне місце, треба і самому бути трохи чарівником. Проте не обов’язково вміти замовляти трави чи ставати невидимим, люди вміють зачаровувати інших просто щирістю і добром, котре, врешті, всіх і рятує.
Рисами добропорядності наділені й самі чарівні мешканці Міста Тіней, хоч і могли б все вирішувати помахом чарівної палички, проте вустами одного із Майстрів казали жителі міста: «Так, Магнус нищив наші душі жорстоко і невблаганно. Інколи люта зима здавалася лагіднішою. Я думав відкупитися, віддав свій зір, аби не зрікатися мого вміння. Магнусові цього було замало. Його лицарі забрали в мене сімох підмайстрів, двоє з яких були моїми синами. Холод украв у мене жінку й доньку. Та я все ж тримаюся думки, що, відповівши вбивством на вбивство, ми в одну мить скалічимо себе сильніше й невідворотніше, ніж це міг би зробити холод та Магнусові мечі, хай навіть і за двісті років. Має бути інший шлях».
Місто Тіней – простір смутку і холоду, в якому живуть магічні істоти, що теж потерпають від втрат власних здібностей та рідних через правителя Магнуса. І якщо у звичайному світі з болем треба жити далі і називати це сміливістю, то у Місті Тіней – допомогти таким же зболеним як і ти, щоб дати їм шанс не відмовлятись від золотих відблисків очей, робити те, що подобається і бути такими, які вони є насправді. А перегодом і самій врешті зустрітись із втратою віч-на-віч, зрозуміти і відпустити, знаючи, що близькі завжди поруч – навіть якщо насправді у іншому світі.
І після низки втрат, зберігаючи у душі вогник віри, перемогти залізного птаха і врятувати друзів у Місті Тіней, а потім повернутись у реальність – в якій чекає тато, котрому теж боліло те, що він не був поруч, адже «… знаєш, інколи люди мовчать, бо говорити надто боляче».
Чи зможуть герої пройти всі випробування і бути врешті щасливими? Чи перетвориться Місто Тіней у Королівство Золотих Веж? Складні, вже не дитячі теми – щирі, хвилюючі і такі, про які важко говорити, але дуже треба. Любов, розуміння, прощення, пошуки себе і Різдва, як символу родинного затишку і спокою. А ще, віра у велике майбутнє кожної ще не дорослої, але вже Людини: «… Поглянь на цей ґобелен, дитя, — … — якщо подивитися на зворотній бік, ти не знайдеш малюнку. Самі нитки та вузлики — хаотичні та недоладні. Але коли його перевернути — о, диво! Все в нім до ладу і все на своєму місці. Проте більшість з нас здатна бачити тільки зворотній бік, ось у чому справа. Тому нам боляче й страшно, тому людський рід завжди ятритимуть сумніви й докори сумління. Ніхто не знає, частиною якого малюнку він стане, проте це зовсім не означає, що малюнку немає».
Коментарі
Останні події
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"