Re: цензії

Сьогодні маю честь запросити ВАС до обговорення на нашому медійному майданчику книги Надії Сеньовської «Педагогіка без цензури», яка щойно побачила світ у видавництві «Крок». Оскільки мова йтиме про педагогіку без цензури, то й бесіда наша – без табу! Перед тим, як розпочнемо безпосередню дискусію і фахову оцінку книги, хотіла б також наголосити, що ця книжка – своєрідне продовження запропонованої авторкою педагогічної серії, яка стартувала у 2015 році з порадника «Поради роз (за)губленим», надрукованого у вже згаданому видавництві. У найближчих планах Надії Сеньовської (до)писати продовження порад і підготувати до друку такий собі другий том педагогічних настанов. Тому рекомендую слідкувати за книжковими новинками і оголошую нашу онлайн-дискусію відкритою. Запрошую шановних колег і фахівців у галузі педагогіки поділитися своїми враженнями і думками від прочитаної книги у формі коментарів та відгуків на нашій платформі. Від себе хочу лише закцентувати на тому, що варто звернути увагу на «подвійність дна» цієї книжки. Адже це не лише фаховий підручник, а й захопливий літературний твір про мистецтво навчати, вчитися протягом життя (методика «Lifelong Learning») і просто ЖИТИ! Приємного спілкування нам!

Пост: (28.07.2016 15:10)

Наталія Лобас, викладач

Спершу бородатий анекдот. Вовочка із татом їдуть в автомобілі і Вовочка питає у тата, чому яблуко темніє, коли його надкусити. “Розумієш, синку, - відповідає батько, - у яблуці міститься залізо, і коли воно взаємодіє з киснем, то окисляється і... ” - “Татку, це ти зараз з ким розмовляєш?..”

Коли читаєш сучасні підручники, часто складається враження, що їх автори розмовляють самі з собою, а не з потенційними читачами – кількість наукових термінів та закручених зворотів на квадратний сантиметр сторінки зашкалює. Як результат – у кращому випадку студент вивчить цю абабагаламагу напам’ять і відтворить з більшим чи меншим відсотком попадання, у гіршому – дасть собі спокій і піде в кіно. Тому – алілуйя! – нарешті з’явився підручник, у якому авторка не подає інформацію, виграючи іншомовними словами, як культурист біцепсами, а просто спілкується з читачем на обрану тему. І це спілкування відбувається у кращих академічних традиціях. Ні-ні, не тих академічних, де пані та панове нудним голосом з кафедри виголошують чергову мудру фразу, а тих платонівських, де в затінку оливкових дерев відбувається жива розмова – з суперечками та жартами, і, що основне – однією мовою.

Після книжки Наді Сеньовської ніхто не скаже, що педагогіка – це нудна наука. Це перший підручник, який розхапають не тільки на шпаргалки, а на цитати!

Пост: (28.07.2016 16:53)

Леся Назаревич, викладач

«Педагогіка без цензури» Надії Сеньовської стане захопливим путівником для усіх, хто тільки-но мріє стати вчителем, хто без тями залюблений у свою роботу, і навіть тих, кого за роки «сіяння доброго і вічного» наздогнав синдром вигоряння на педагогічній ниві. Кожен читач знайде відповіді на абстрактні та конкретні запитання: «Хто я?», «Для чого це мені?», «А чи справді педагогіка – моє покликання?», «Як навчати, щоби не втратити блиску в очах?» «Педагогіку без цензури» прочитала, як кажуть у народі, на одному диханні: старалася не загубити за оригінальним плетивом слів жодної думки. Тут кожен рядок є цілісним і цінним змістовим та емоційним наповненням. Надії Сеньовській вдалося крізь призму майстерно підібраного, часом різкого, а часом іронічного чи веселого, слова сказати просто про складне. Відчутно − авторка розуміє, про що говорить, вірить у мовлене, любить свою роботу, охоче ділиться професійним досвідом. Більше того, вона силою своєї любові, безпосередністю, щирістю й оптимізмом притягує читачів, які готові вчитися, змінюватися на краще, радіти кожному дню разом із нею.

Пост: (28.07.2016 17:20)

Галина Кондратюк, вчитель

У своїй ще досить короткій педагогічній діяльності я, проаналізувавши стиль ведення уроків інших педагогів, їх спілкування з учнями, побачила, що досить велика частина з них звертає увагу лише на навчальну діяльність, забуваючи, що перед вами, насамперед, особистість, дитина, ЛЮДИНА, а вже потім, звичайно ж, учень. І ось тут настає найважливіший момент, перелом, кульмінація (так, майже на початку, таке іноді буває) — щоб донести до учнів знання, показати як їх можна застосувати на практиці, продемонструвати усю цікавість та оригінальність конкретної дисципліни, потрібно дати зрозуміти дитині: я тебе побачив, я тебе розгледів і зрозумів, я можу тебе чомусь навчити, давай спробуємо, у тебе все вийде, довірся мені, ми все зможемо. І головне поняття тут — МИ. Ми разом вчимося, ми разом виховуємо одне одного, ви цікавитесь предметом, розумієте та продовжуєте вивчати його, я відкритий для вас і кожну хвилину намагаюсь зробити продуктивною — ось щось максимально приближене до мого розуміння справжньої взаємодії учителя та учня. І саме про це книжка.

Пост: (28.07.2016 18:30)

Оксана Гіль, викладач

Особисто для мене, п’ять років наполегливого навчання у вузі дали зрозуміти, що гори перечитаних «розумних» книг та диплом з відзнакою аж ніяк не можуть гарантувати успіху в обраній професії. Адже після першої зустрічі з учнями в класі ти чітко усвідомлюєш оту «прірву» між теорією і практикою, яку якраз і може допомогти заповнити «Педагогіка без цензури». Бо раніше доводилося «викручуватись», тому що завчені фрази, жести та міміка, інтонація у спілкуванні, яких нас вчили довгих п’ять років – не допомагають! Зовсім! Ти залишаєшся наодинці зі своїми страхами і з десятками широко розплющених очей, а далі – принцип везіння: сподобаєшся ти їм чи ні?!

Пост: (28.07.2016 19:53)

Ірина Ваврик, вчитель

Знаєте, вперше сміялася (іноді навіть реготала), читаючи книгу з педагогіки))) Сприймається неймовірно просто, усі «закостенілі» визначення досить прикольно розжовані. Читаючи, кілька разів ставила собі питання: «А як це я того колись не розуміла? Все так просто, що аж смішно». Класна книжка, правда))) Уявляю, як студенти зрадіють))) А на семінарах що буде!!!) Багато би віддала, щоби побачити, як це буде!!)

Коментар: (28.07.2016 20:30)

Леся Назаревич, викладач

Для мене «Педагогіка без цензури» − це не лише розрив шаблонів, простота викладу, цікавий діалог із читачем, а й гарний настрій як післясмак до кожної глави. Переконана, що на лекціях Надії Сеньовської буде завжди повний аншлаг. Навіть найзатятіші двієчники ходитимуть на заняття, аби «впіймати кайф» від жартів викладача, гостроти її висловлювань, безпосередності, легкості стилю і, найважливіше, − практичних порад. Хочу побачити, почути, відчути атмосферу радості від навчання в аудиторії, де лектором буде моя однокурсниця Надія Войтюк.

Пост: (28.07.2016 20:00)

Марія Данилевич, викладач

Особисто для мене нова книжка Надії Сеньовської є перекладом «людською» мовою змісту велемудрих монографій та підручників з педагогіки виховання, дидактики і школознавства, що творилися століттями. Стиль письма легкий і невимушений, з присмаком постмодерністської естетики. В тексті є і легка іронія, і виразна присутність авторської позиції, і несподівані асоціації, і змішування стилів. Передусім маю на увазі асоціативні паралелі з їжею, які творять дива в проясненні сутності головних педагогічних понять і класифікацій, зближують науку, літературу і життя. В такий спосіб письменниця і педагог зі стажем встигає і основи педагогіки популярно викласти, і свої уподобання окреслити, і маячки для творчих педагогічних пошуків розставити. Так виглядає, що книжка може стати як підручником для ледачих (що зневажають зубріння) але кмітливих студентів, так і посібником для батьків, які прагнуть предметно, а не базарно впливати на процес навчання та виховання своїх улюблених діток.

Пост: (28.07.2016 20:50)

Заредінова Ельвіра, викладач

Кожна тема – це кульмінація, обставлена проблемними питаннями, спрямована на активізацію інтелектуальної діяльності студентів. Студенти не просто сприймають наукові визначення, а співвідносять їх із власним досвідом. Репрезентовано нетрадиційний підхід у викладанні класичної педагогіки. Оригінальна назва, що з першої сторінки книжки заворожує та плавно занурює в «педагогічні води».

Коментар: (28.07.2016 21:30)

Оксана Гіль, викладач

Цілком погоджуюсь! Сучасних студентів вже не здивуєш «сухою» теорією, якою вони і так ситі «по вух»". А от закріплення такої теорії яскравими прикладами, подекуди ненав´язливою іронією − це саме те, що потрібно аби успішно засвоїти нелегкий, на перший погляд, матеріал! Автору − низький уклін та респект!

Пост: (28.07.2016 22:00)

Лілія Матевощук, вчитель

Випускників педагогічних ВУЗів і справді чимало, але мало таких, які люблять свою професію, які з ніжністю згадують педагогічну практику в дитячих таборах та школах, які з повагою згадують про викладачів і заклад, в якому навчалися.

«Стати Богом» − щось у цьому є. Я згадую свою роботу на посаді педагога-організатора в УДЦ «Молода гвардія»… Десятки переляканих очей з валізами, які приїхали за сотні кілометрів, щоб побачити море. І ти маєш стати для них на 21 день і вчителем, і татом, і мамою, і царем, і Богом… І це прекрасне відчуття, коли вони діляться з тобою своїми таємницями, біжать за порадою, шукають захисту. А коли їдуть додому – плачуть, потім ще роками пишуть тобі в соц. мережах. Головне – не забувають. Тоді ти справді відчуваєш себе в якійсь мірі «педагогічним Богом», ти розумієш, що навчався не даремно, що вкладаєш душу в свою роботу не даремно…

Admin. (28.07.2016 22:30)

Юлія Починок, PhD

Щиро дякую усім нам, шановні колеги і друзі, за таку плідну і надзвичайно цінну дискусію для кожного, хто взяв участь. Але також попередньо дякую всім, хто матиме мужність і зацікавлення все це прочитати. Оскільки наш онлайн-простір відвідало безліч цікавих особистостей – викладачі і вчителі, доктори і кандидати наук, медійники, філологи і культурологи тощо – то й бесіда виявилася вельми різносторонньою та багатоаспектною. Разом з тим, кожен з нас так чи інакше має справу із мистецтвом БУТИ добрим наставником для своїх студентів, учнів, дітей, рідних і близьких... Тому сподіваюся, що ця книжка (як і наша медіа-дискусія!) стануть доброю основою для тих, хто прагне оволодіти методичними секретами чи то народної педагогіки, чи то духовної педагогіки, чи то педагогіки світської. Приємного і корисного ВАМ, дорогі читачі, занурення у текст.

© 2016 «УЧИТЬОЛКИ». Інформаційно-аналітичний портал. Всі права застережено. Власниками матеріалів, розміщених на сайті, є їх автори. Повний або частковий передрук лише за умови посилання на УЧИТЬОЛКИ.org.ua. Редакція не завжди поділяє думку авторів матеріалів, розміщених на ресурсі.