Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Боротьба за адекватність і толерантність
Богдан Логвиненко. Saint Porno. Історія про кіно і тіло. Харків, Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 160 с.
Відтепер порно можна не лише дивитися, але і читати. При чому без будь-яких нав’язаних докорів сумління. Писати огляд до нього непросто. Адже книга за суттю і є рецензією на життя, суспільство, його вади. На наше світобачення та суб’єктивну реальність. Таке собі щеплення від упередженості.
Що ж. Нехай буде ще одна пташечка до її щоденника. Сідай і слухай. Саме такий спосіб оповіді обрав Богдан Логвиненко у своєму романі про кіно і тіло «Saint Porno». Тільки не гугліть. Результат вас неабияк здивує.
Маленька брошурка на 160 сторінок. А таке враження, що до неї вмістилося все надбання ліберального світу. Своєрідний посібник для борця «за адекватність і толерантність, за сприйняття інакшості у найбільш несподіваних її проявах». І, що важливо, «не зі зброєю, яка знищує, а зі словами, які змінюють, прокидають і надихають».
У своїй книзі Богдан постійно незримо присутній. Він виступає в ролі посередника між читачем та героїнею розповіді. Їх світоглядні цінності, за його ж словами, настільки збігаються, що сказати, де закінчується вона і починається він – неможливо. Тому хоч роман і документальний, всі факти в ньому – рефлексія автора на наративну буденність.
Напевно рецензія пишеться для того, аби за нею можна було визначити чи варто читати. Якщо попередні наголоси вас не переконали, можливо на вас вплине статистика. Не знаю чи це показник, але менше ніж за тиждень було розпродано півтори тисячі примірників. З такими ж темпами в Україні продавалася хіба що нобелівська лавреатка Святлана Алексієвіч. Романи якої, між іншим, теж будуються на численних життєвих історіях, зібраних за різних життєвих обставин. От тільки Богдан в них зазвичай вишукує позитив та зерно віри в майбутнє, а вона – сувору безпросвітну правду.
Водночас Логвиненко зазначає, що це лише одна з його 300 розповідей про перехожих, які він викладає у себе на сторінці Facebook. Хіба що трішки більша за кількістю знаків. А такий шалений розголос, слід розуміти, виключно «через таку хворобу суспільства, як забитість, середньовічні погляди на природні людські бажання, масову сексуальну неосвіченість».
Богдан переконаний, що всі, хто хоч щось робить, зустрінуться ще до бенкету у піднебесній, ще тут. Розширюючись, світ стає все вужчим і все тіснішим. Тому не дивуйтеся, якщо читатимете його книгу, скажімо, в метро і раптово вам посміхнеться якийсь незнайомець. «Saint Porno» – це маркер, за яким визначають приналежність до клубу. Клубу людей, яких об’єднує адекватність і толерантність до інакшості у найбільш несподіваних її проявах.
«Мені здається, м’яко кажучи, досить дивним, що у фільмах дозволено показувати смерть, насильство, кров, катування, а любов, еротика, секс, задоволення – під забороною», - дивується героїня, підсумовуючи свою історію. Без повчання навчає. Навчає жити не для пташечки, а для себе. Із насолодою. Живімо і ми.
Коментарі
Останні події
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ
- 21.04.2024|14:39Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
- 21.04.2024|14:36У ВСЛ вийде підліткове фентезі Джордана Ліса «Шептосвітичі»
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize