Re: цензії
- 05.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, мов цвяхи, вийняті з долонь
- 05.11.2024|Ігор ПавлюкПароль до вирію
- 30.10.2024|Михайло ЖайворонВоскресіння у слові
- 30.10.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови«Хотіла б я піснею стати...»
- 28.10.2024|Олена Даниліна, філологиня, письменниця, арттерапевтиняУ війни не дитяче обличчя
- 27.10.2024|Євгенія ЮрченкоДраматично-поетичний світ Ігоря Павлюка
- 25.10.2024|Ігор ЧорнийПримари минулого
- 20.10.2024|Євгенія ЮрченкоПан на своїй землі
- 19.10.2024|Антоніна Царук, м. КропивницькийВидобувач поезії з буднів
- 17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиняТрансформація життєвих істин — шлях до самопізнання
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Re:цензії
«Ми творимо разом велику епоху, яка проростає крізь нас»
Дмитро Лазуткін. Червона книга. – Чернівці: Meridian Czernowitz; Книги-ХХІ, 2015. – 84 с.
Для мене нова поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Червона книга" виявилась абсолютною несподіванкою. Ще перед читанням, навіть ще перед виходом самої книги, я вже домислювала, що ж буде під обкладинкою "Червоної книги". На дисонансі мені звучали вірші зі збірки "Добрі пісня про поганих дівчат" та його вірш "Реквієм на дощі". Передчуття були такі, що нова книга стане симбіозом одного та іншого. Не залишилось ж бо майже сучасних поетів, що відгородилися від теми війни, але й уявити збірку Дмитра Лазуткіна без інтимної лірики було неможливо.
Я читала книгу колами. Я читала її в тролейбусах і в чергах. Я читала її на вулицях в найстрашнішу спеку. Я читала її… Я читала… Я читала так, що в мене в голові вже і мої думки були голосом Дмитра, а одного вечора всі документи на робочому столі комп´ютера перейменувалися на "рецензія на книгу Дмитра Лазуткіна". Якась така фантасмагорія почала коїтись від надчитання.
Думаю, "Червона книга" – (поки) найкраща поетична збірка Дмитра Лазуткіна. У ній все! Зрештою, як і в попередніх, але ця болить так, як, на щастя, не можуть боліти попередні. Вже якось так склалося, що вірші повинні жалити… Але все це врівноважується любов´ю, навіть силабо-тонікою врівноважується. Дуже вже близькими мені є його римовані тексти. Рими наче рухаються по спіралі і вже передбачаєш яким буде наступний вдих та видих поета. Це вірші, що з усією гіркотою правди та безвиході, часом, несуть сатисфакцію. Деякі з яких просто ніколи не забудуться. Вже згаданий вірш "Реквієм на дощі" можна з певністю оцінити, як один з найсильніших текстів, що були написані про страшні події сьогодення. У книзі ця поезія розміщена на чорному аркуші, що лише підсилює все те, що і так вже знаходиться на межі. Мушу відзначити також ілюстрації Ярини Саєнко, картини насправді стали віддзеркаленням слова. Це таке собі відчитування одного й того ж самого коду різним мистецтвом. І в цьому таки є те (!) мистецтво про яке люблять сперечатися скептики.
І все мені якось не про любов говориться у цій рецензії, все якось не про любов цитується, хоча є її в "Червоній книзі" вдосталь. Але тепер про інше:
"У дні останні"
тут соняшники квітнуть при стерні
вирівнюючи лінію свободи
звиваються звитяги затяжні
і водять сатанинські хороводи
і так воно це літо майорить
і так уперто скручуються грані
і так болить коли земля горить
у дні останні
У збірці також багато віршів і десятилітньої давнини, віршів, які ніколи не чула раніше, які письменник зважився надрукувати вперше. Щоб не домислювати, звернулася до самого Автора за коментарем. Дмитро Лазуткін пояснив так, як і відчувалося: це тексти, що віщували, наче й передбачали все те, що відбувається зараз… Ці тексти вміщено в окремий цикл "Історія помсти", який дуже гармонійний з усією збіркою.
Сподіваюся, вірші Дмитра Лазуткіна не вимирають, його муза та натхнення не закінчуються, що поезію треба було помістити аж в "Червону книгу". J Якщо ж серйозно, то цей червоний колір болить, як ніколи. Якого так вже вдосталь. Думаю, саме це і було найважливішим меседжем Автора. У кожного ж на це буде лише своя рецепція. І кожна, зрештою, може бути істиннішою.
Коментарі
Останні події
- 30.10.2024|14:38У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
- 30.10.2024|13:4410 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
- 28.10.2024|13:51Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
- 25.10.2024|09:29Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
- 19.10.2024|09:56Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
- 17.10.2024|12:48У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
- 17.10.2024|11:55Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 17.10.2024|11:33Що читає Україна?: аналітика по областям
- 17.10.2024|11:27«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
- 11.10.2024|18:46Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”