Re: цензії

11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”
06.03.2026|Микола Миколайович Гриценко
Дефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Хтось виловлює вірші...
27.02.2026|Василь Кузан
Між "витівкою" і війною
26.02.2026|Роман Офіцинський
«Моя Галичина» Василя Офіцинського
24.02.2026|Тетяна Іванчук, письменниця
Партитура життя
22.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Талановиті Броди
20.02.2026|Богдан Дячишин, Львів
Поет від природи: книга памʼяті

Re:цензії

06.08.2015|07:50|Микола Петращук

Роман про Коліївщину від Сергія Зінченка

Сергій Зінченко. Отаман Холодного Яру. – Брустурів: Дискурсус, 2015. – 160 с.

В Яру колись гайдамаки

Табором  стояли,

Лагодили самопали,

Ратища стругали.

У Яр тойді сходилися,

Мов із хреста зняті,

Батько з сином і брат з братом

Одностайне стати

На ворога лукавого,

На лютого ляха.

 

«Холодний Яр»

Т. Г. Шевченко

 

У 1768 році на теренах Правоборежної України вибухнуло козацько-селянське повстання проти польського панування, яке очолив Максим Залізняк. Допомагав йому в боротьбі й полковник війська отаман Наддніпрянської України Семен Неживий.

Саме Семен, що при народженні отримав прізвище Мусієнко, на Січі – Гончар, а серед гайдамак відомий як Неживий та був одним з активних представників Холодноярської Січі, став головним героєм нового пригодницько-історичного роману «Отаман Холодного Яру» краєзнавця та письменника Сергія Зінченко.

В романі ми маємо змогу перенестися в ті далекі часи, та разом з автором переосмислити події нашої спільної минувшини.

Наприкінці 1767 р. запорізький козак Йосип Шелест на чолі з побратимами, оселившись в монастирях Придніпров’я, почав закликати українців до повстання проти панування польської шляхти.

Переломним став 1768 р. коли православне селянське та козацьке населення Правобережної України потерпало від несправедливої економічної, соціальної та національної політики Речі Посполитої, хоча безпосереднім поштовхом до повстання були жорстокі релігійні утиски, що практикувалися польськими панами відносно селян з метою змусити перейти їх в унію.

Після вбивства Йосипа Шелеста керівництво на себе перебирає «князь Максим, головний отаман війська козацького в Польській Україні», як величав Залізняка народ.  Саме він дає наказ Неживому: «Підеш через Мошни на Канів. Туди вже скоро твої підійдуть. Здобудеш Канівський замок. Тоді понад Дніпром на Чигирин іди».

Загін Семена, як описує автор, воюючи «проти ляхів та жидів» з цивільного християнського населення не знущався та владою своєю не зловживав. Час від часу допомагав громаді суд чинити, а відібрані у ворога цінності та худобу розділяв між місцевим населенням, тільки дещицю забираючи на потреби війська. А в громади просив папір зі свідоцтвом про те що не заподіяв їм ніякого лиха.

Так як роман описує реальні події, читач наперед знає як завершилось повстання, відоме в  історії  як «Коліївщина», і не очікує мажорного закінчення роману. Неживий, якому на той час ще не виповнилось й двадцять п’ять років, був підступно арештований, а його військо незважаючи запеклі бої – розбите. Після жорстоких допитів головного героя покарали батогами та заслали в Забайкалля де й загубилися його сліди.

Неживий постає перед читачем сміливим чоловіком, що вибравши долю справжнього воїна готовий без роздумів проміняти домашній затишок під боком у жінки та ремесло гончаря на коня, шаблю та боротьбу за краще майбутнє.

Надзвичайно привабливим, вдався авторові  підмайстер Степан, п’ятнадцятирічний парубок, що був учнем та помічником Неживого. Цього сміливого юнака за вірність отаманові бойові побратими кличуть Отамасем. З відвагою та безстрашністю Степана в бою різко контрастує його сором’язливість перед дівчатами. Саме він, вірний друг отамана, заопікувався сім’єю Неживого після його арешту та заслання.

Багато уваги автор приділяє військовим баталіям та розповідає читачеві про різні козацькі хитрощі, завдяки яким гайдамаки не раз виходили з бою переможцями.

Роман написано легкою для сприйняття мовою. Головні герої автору вдалися доволі прямолінійні. Всі вони готові залишити рідну хату та сім’ю для борні проти ворога. Зінченко не акцентує увагу на внутрішніх рефлексіях героїв. Вони вирішують нагальні питання сміливо, без глибоких роздумів та чітко знають хто їх ворог та за яку правду й віру воюють. Всі вони прихильники здобуття вільності у борні.

Варто зауважити, що художня реконструкція подій часів Коліївщини у Зінченка вийшла напрочуд вдалою. Відчувається, що він глибоко дослідив цей період, відповідно, у романі фігурує багато історичних постатей та докладно описаних подій, як от, наприклад, смерть Йосипа Шелеста від кулі Кіндрата Лусконога. Крім того, автор звертає увагу не тільки на утиски поляків стосовно місцевого населення, а й розкриває справжнє ставлення росіян-москалів до одновірців-українців, адже саме через їх хитрість і підступність Залізняк та Неживий були заарештовані, а гайдамацьке повстання придушене.

Історичний роман буде цікавим не тільки тим хто цікавиться подіями нашого минулого. Завдяки динамічному сюжету повному карколомних пригод та героїчних звитяг він зацікавить і любителя авантюрно-пригодницького роману. Крім того, твір орієнтований на людину будь-якого віку. Він буде цікавий  школяреві, як додатковий матеріал при підготовці домашнього завдання з історії України, і зрілому та вибагливому читачеві, якого приваблює не тільки пригодницький сюжет, чи історична фабула роману, а й переосмислення подій минулого через призму сучасності.

Зважаючи, що ми живемо в тому історичному періоді, коли потрібно кожному сучасному українцю поглиблювати знання про героїчне минуле наших попередників, роман Зінченка надзвичайно актуальний та заслуговує бути поміченим та позитивно оціненим читацькою аудиторією.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

11.03.2026|18:35
«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
09.03.2026|08:57
Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
06.03.2026|08:40
Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
24.02.2026|15:53
XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
22.02.2026|12:34
1 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
18.02.2026|17:24
«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
18.02.2026|17:14
Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року
18.02.2026|16:54
28 лютого Мар’яна Савка вперше покаже у Львові концерт-виставу «Таємний чат»
16.02.2026|17:46
Романтика, таємниці та київські спогади: Як пройшла презентація «Діамантової змійки» у Відні
07.02.2026|13:14
Українців закликають долучитися до Всесвітнього дня дарування книг


Партнери