Re: цензії
- 07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськВолодимир Полєк – жива енциклопедія
- 03.01.2025|Віктор ВербичОбітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
- 02.01.2025|Галина Максимів, письменницяПро вибір ким бути: ножицями чи папером
- 31.12.2024|Михайло ЖайворонМіж рядками незвіданих тиш
- 31.12.2024|Галина Максимів, письменницяПодорож, яка змінила світ на краще
- 30.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськFemina est…
- 30.12.2024|Віктор ВербичКоли любов триваліша за життя
- 30.12.2024|Петро Білоус, доктор філології, професор«Небо єднати з полем...»
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
Видавничі новинки
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
Re:цензії
Роман про Коліївщину від Сергія Зінченка
Сергій Зінченко. Отаман Холодного Яру. – Брустурів: Дискурсус, 2015. – 160 с.
В Яру колись гайдамаки
Табором стояли,
Лагодили самопали,
Ратища стругали.
У Яр тойді сходилися,
Мов із хреста зняті,
Батько з сином і брат з братом
Одностайне стати
На ворога лукавого,
На лютого ляха.
«Холодний Яр»
Т. Г. Шевченко
У 1768 році на теренах Правоборежної України вибухнуло козацько-селянське повстання проти польського панування, яке очолив Максим Залізняк. Допомагав йому в боротьбі й полковник війська отаман Наддніпрянської України Семен Неживий.
Саме Семен, що при народженні отримав прізвище Мусієнко, на Січі – Гончар, а серед гайдамак відомий як Неживий та був одним з активних представників Холодноярської Січі, став головним героєм нового пригодницько-історичного роману «Отаман Холодного Яру» краєзнавця та письменника Сергія Зінченко.
В романі ми маємо змогу перенестися в ті далекі часи, та разом з автором переосмислити події нашої спільної минувшини.
Наприкінці 1767 р. запорізький козак Йосип Шелест на чолі з побратимами, оселившись в монастирях Придніпров’я, почав закликати українців до повстання проти панування польської шляхти.
Переломним став 1768 р. коли православне селянське та козацьке населення Правобережної України потерпало від несправедливої економічної, соціальної та національної політики Речі Посполитої, хоча безпосереднім поштовхом до повстання були жорстокі релігійні утиски, що практикувалися польськими панами відносно селян з метою змусити перейти їх в унію.
Після вбивства Йосипа Шелеста керівництво на себе перебирає «князь Максим, головний отаман війська козацького в Польській Україні», як величав Залізняка народ. Саме він дає наказ Неживому: «Підеш через Мошни на Канів. Туди вже скоро твої підійдуть. Здобудеш Канівський замок. Тоді понад Дніпром на Чигирин іди».
Загін Семена, як описує автор, воюючи «проти ляхів та жидів» з цивільного християнського населення не знущався та владою своєю не зловживав. Час від часу допомагав громаді суд чинити, а відібрані у ворога цінності та худобу розділяв між місцевим населенням, тільки дещицю забираючи на потреби війська. А в громади просив папір зі свідоцтвом про те що не заподіяв їм ніякого лиха.
Так як роман описує реальні події, читач наперед знає як завершилось повстання, відоме в історії як «Коліївщина», і не очікує мажорного закінчення роману. Неживий, якому на той час ще не виповнилось й двадцять п’ять років, був підступно арештований, а його військо незважаючи запеклі бої – розбите. Після жорстоких допитів головного героя покарали батогами та заслали в Забайкалля де й загубилися його сліди.
Неживий постає перед читачем сміливим чоловіком, що вибравши долю справжнього воїна готовий без роздумів проміняти домашній затишок під боком у жінки та ремесло гончаря на коня, шаблю та боротьбу за краще майбутнє.
Надзвичайно привабливим, вдався авторові підмайстер Степан, п’ятнадцятирічний парубок, що був учнем та помічником Неживого. Цього сміливого юнака за вірність отаманові бойові побратими кличуть Отамасем. З відвагою та безстрашністю Степана в бою різко контрастує його сором’язливість перед дівчатами. Саме він, вірний друг отамана, заопікувався сім’єю Неживого після його арешту та заслання.
Багато уваги автор приділяє військовим баталіям та розповідає читачеві про різні козацькі хитрощі, завдяки яким гайдамаки не раз виходили з бою переможцями.
Роман написано легкою для сприйняття мовою. Головні герої автору вдалися доволі прямолінійні. Всі вони готові залишити рідну хату та сім’ю для борні проти ворога. Зінченко не акцентує увагу на внутрішніх рефлексіях героїв. Вони вирішують нагальні питання сміливо, без глибоких роздумів та чітко знають хто їх ворог та за яку правду й віру воюють. Всі вони прихильники здобуття вільності у борні.
Варто зауважити, що художня реконструкція подій часів Коліївщини у Зінченка вийшла напрочуд вдалою. Відчувається, що він глибоко дослідив цей період, відповідно, у романі фігурує багато історичних постатей та докладно описаних подій, як от, наприклад, смерть Йосипа Шелеста від кулі Кіндрата Лусконога. Крім того, автор звертає увагу не тільки на утиски поляків стосовно місцевого населення, а й розкриває справжнє ставлення росіян-москалів до одновірців-українців, адже саме через їх хитрість і підступність Залізняк та Неживий були заарештовані, а гайдамацьке повстання придушене.
Історичний роман буде цікавим не тільки тим хто цікавиться подіями нашого минулого. Завдяки динамічному сюжету повному карколомних пригод та героїчних звитяг він зацікавить і любителя авантюрно-пригодницького роману. Крім того, твір орієнтований на людину будь-якого віку. Він буде цікавий школяреві, як додатковий матеріал при підготовці домашнього завдання з історії України, і зрілому та вибагливому читачеві, якого приваблює не тільки пригодницький сюжет, чи історична фабула роману, а й переосмислення подій минулого через призму сучасності.
Зважаючи, що ми живемо в тому історичному періоді, коли потрібно кожному сучасному українцю поглиблювати знання про героїчне минуле наших попередників, роман Зінченка надзвичайно актуальний та заслуговує бути поміченим та позитивно оціненим читацькою аудиторією.
Коментарі
Останні події
- 07.01.2025|08:20«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
- 06.01.2025|23:16«Колір граната» повертається у кіно до Дня народження генія Параджанова
- 06.01.2025|23:13У «Видавництві 21» вийшла друком нова благодійна книжка письменника Андрія Мероника
- 06.01.2025|07:40«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
- 03.01.2025|17:5814 січня Олег Скрипка зіграє Різдвяний концерт у Львові в межах туру “Щедрик”
- 31.12.2024|09:21Надія Мориквас: Якби не війна, я б написала про митця психологічний роман
- 30.12.2024|13:38«Літературний Чернігів»: КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСУ
- 27.12.2024|15:35Український фільм «Редакція» вийшов онлайн на Netflix
- 27.12.2024|15:32«Крабат»: похмуре історичне фентезі чи історія нашого покоління?
- 27.12.2024|15:25Найкращі українські книжки 2024 року за версією ПЕН