Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Примхи зворотної сторони
Тарас Девдюк. Дерево навколо птаха [Текст]: Поезія / Худож. оформл. А. Марковської. – Львів: Каменяр, 2010. – 87с.
Коли ми починаємо говорити про нашу літературу закордоном, то, зазвичай, такі розмови не тривають довго й обмежуються кількома загальними репліками (за винятком хіба що конкретних літературознавчих зацікавлень чи спеціальних конференцій). Можливо, цього достатньо, адже охопити увесь літпроцес надзвичайно складно, проте стежити за деякими новинками повинен навіть пересічний читач, хоча б для того, аби знання про наших літераторів закордоном не закінчувалися на творчості Нью-Йоркської групи.
У творчому доробку чиказького українця, поета Тараса Девдюка поетичних книг порівняно небагато, а точніше — дві: «Бенкет на голівці цвяха» (1993) і «Ти, три хвилини тому» (2000). Як видно, часова різниця між ними майже десяток років. Цій традиції автор не зрадив і на шляху до третьої збірки віршів «Дерево навколо птаха» (2010), про яку мова йтиме далі.
Вже з перших сторінок книжки «Дерево навколо птаха» читач спостерігатиме певну метафоричну химерність у віршах, оскільки поетичні тексти Т. Девдюка, як і більшість сучасної лірики, передовсім спрямовані на самого суб’єкта. Автор не гребує метафорами, починаючи із самої назви збірки, інтерпретація якої може бути різна у тих, хто читатиме його поезії, проте найпростіше трактування «дерева навколо птаха» може бути визначене як зображення світу, який всіх оточує, в тому числі й самого автора, адже світ завжди починається за порогом нашого дому. Проте іноді така метафорика зводиться до нанизування словосполучень, тонкої гри з можливостями слова («Самотні снайпери», «Мішколови»). Подекуди тексти виглядають незавершеними, а то й обірваними («Всі були вірні», «Колись в дитинстві вони сиділи над ставом…»), що з одного боку може провокувати на домисел читача, а з іншого — вказує на недосконалість підібраної форми зі сторони автора. Хоча коли говорити конкретно про форму, то вона значною мірою у Т. Девдюка співвідноситься із ритмом вірша, незалежно від того, присутня в ньому рима, чи ні («Білий гриб», «О віталії…», «Я…»), для прикладу:
Ким живе ота пишна дівчина
на варатику своїх мрій?
Нецілована,
а вже він-
ча-
на.
Недоторкана —
каже:
«Мій!»
(«О віталії…»)
Деяку складність у сприйманні чи розумінні, або й відчуванні віршів Т. Девдюка знімає іронія. Проте тут вона попри те, що певною мірою може «отвережувати» іноді надміру заасоційовану від метафор свідомість читальника легкою посмішкою, часто наповнюється філософським підтекстом («Щоб чули», «Задивлюся в задихання твоє…» «Якщо колись пройде реставрація раю…», «Пугач», «Цікава річ»). Навіть у своїх передмовах на початку книжки автор із певною дозою гумору ставиться до її публікації, таким чином заспокоюючи читача, який «дозволяє собі ігнорувати» його творчість, що він з ним в однаковій ситуації, адже вони обидва нічого не втрачають. Може, про мету власного писання сказано і у вірші «Щоб чули»:
До порогу,
до мешта
прогортаю
сніг від хати.
І не тому,
щоб прийти було легше,
а
щоб чули
скрегіт лопати
Це окрема тема, але у віршах Тараса Девдюка можна відчитати певну екзистенцій ну відстороненість і внутрішню розчахнутість ліричного суб’єкта, вкриту потрійними шарами словесного захисту.
Окрім почасти химерного для чужого ока метафоризування й іронічних відступів, автор вдається до короткотривалих медитацій («Миші залишають кораблі…», «Продовження теми», «Листя води»), які в підсумку, як і назагал сама збірка, демонструють всі примхи «зворотної сторони» віршів Т. Девдюка. Тож сподіватимемось, що пізнавання таїн цієї сторони відбуватиметься інтенсивніше і знаходитиме достатнє коло зацікавлених читачів.
Коментарі
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»