Худенька бліда дівчина років шести з довгим курчачим волоссячком схилилася над великою глянцевою книгою і гортає блискучі кольорові сторінки. Вона намагається читати казки – короткі розповіді про чарівні події, мужніх героїв, які в ім’я високої мети борються з лихими чаклунами. На сторінках казкових історій століттями точиться боротьба між добром і злом.

Повненький хлопчина років восьми в однією рукою дістає зі стограмової пачки чіпси зі смаком бекону, іншою – гортає комікс про істот-монстрів.

Так було колись… Так є зараз…

Проте сучасність диктує нові умови існування і … виховання.

Формування особистості, (якщо вірити Карлу Густаву Юнгу), триває протягом усього життя людини, та перше «народження» «Его» індивідуума,  закладання його фундаменту відбувається з моменту народження до підліткового віку. Література – один із інструментів моделювання особистості. Дитина, яка ще майже на зустрічалася зі світом віч-на-віч, пізнає реальне буття крізь призму творів, які читає, творів, якій читають їй батьки.   

Сучасні книжкові магазини пропонують широкий вибір дитячої літератури: до трьох років, з трьох до шести, з шести до дванадцяти років. Та чи завжди при наявності широкого спектру запропонованої продукції є вибір?

Картина-схема сучасної дитячої української літератури, намальована перехожим художником-аматором: навчальні матеріали для наймолодших (абетки, читайки, рахівники тощо) казки народів світу, казкарів-класиків, дитячі твори українських класиків, дитячі оповідання з елементами фантастики, книжки серії штибу «Пізнай …. (підставляємо будь-яку сферу )», розповіді про дивовижні дитячі пригоди, збірки скоромовок, загадок, смішилок, віршиків на кшталт «Я капусточка вусата, волохата і пихата…»... етцетера…

Світ дитини унікальний і вилучати з нього елементи дивовижного, вбивати в ньому казкових героїв, притлумлювати захоплення від, на перший погляд, безглуздих віршиків, не можна. Проте на тлі ельфів, живих овочів, хлопчиків-бобів, електроніків варто показати приклади із реального життя, попередньо художньо їх оформивши та зміксувавши з поняттям мрії.

Серія «Життя видатних дітей» видавництва «Грані-Т» поставила перед собою завдання відкрити підростаючому поколінню вікно у світ дитинства відомих талановитих особистостей.

На сьогодні в дану серію входить приблизно тридцять книжок, серед їх авторів – Андрій Кокотюха, Іван Андрусяк, Ірен Роздобудько, Любко Дереш та інші літературні діячі.

«Богдан Логвиненко про Нестора Махна, Шарля де Ґолля, Олеся Бердника, Джохара Дудаєва, Романа Шухевича» - книга серії «Життя видатних дітей», видана в 2009 році. Автор – відомий український журналіст, блоггер, засновник і головний редактор порталу про українську культуру Sumno.com, а нині й письменник Богдан Логвиненко.

«Життя…» з-під пера Богдана Логвиненка розповідає про дитячі роки п’яти видатних особистостей, яких розділяє час, простір, мова, культура і об’єднує жага до свободи, воля до волі. На цих сторінках оживає Нестор Махно, Шарль Де Голль, Олесь Бердник, Джохар Дудаєв, Роман  Шухевич. Богдан Логвиненко змальовує не будні видатних дітей, вибудувані у хронологічній послідовності – він описує яскраві події, подібні до спалахів прозріння, що визначають майбутню долю цих п’яти видатних дітей.

Нестор Махно – «неперевершений тактик ведення партизанської війни, ватажок загонів селян-повстанців, які діяли на Півдні України у роки Громадянської війни»; Шарль де Ґолль – «президент Франції, якого за масштабами діяльності порівнюють з Наполеоном»; Олесь Бердник – «видатний український письменник-фантаст, журналіст, актор»; Джохар Дудаєв – «чеченський військовий, державний та політичний діяч, перший президент Чеченської республіки Ічкерія»; Роман Шухевич – «головнокомандувач Української Повстанської Армії, один із найвпливовіших керівників Організації Український Націоналістів, Герой України».

Тут головними героями, окрім самих відомих історичних постатей-дітей, виступають Мрія, дитяча Фантазія, Бажання, Ідеал. Автор не говорить про ці образи вголос – з ними читачі знайомляться повз рядків. Ці образи-символи сприймаються на рівні підсвідомості і допомагають дитині бачити гідний приклад, розуміти, де є добро, а де – зло.

«Життя…» написане просто, зрозуміло дітям і цікаво для дорослих. Текст доволі гармонійний, структурований. Від нього не тхне примітивізмом. Сторінки не визначаються хорошим папером. Малюнки достатньо оригінальні, добре ілюструють настрій і події книжки. Сам автор так говорить про свою книгу та її героїв: «Цих людей я називаю лицарями ХХ століття, яких потрібно ставити у приклад, які своїм життєвим шляхом чогось досягли. У мене була думка написати про Степана Бандеру, та Роман Шухевич мені більше імпонує. Та й колишній президент Романа Шухевича визнав швидше героєм України. Окрім того, коли Степан Бандера був поза Україною, Роман Шухевич тут, в Україні, за неї боровся». За словами Логвиненка, він працював над книгою півроку. Читаючи «Життя…» виникає питання: чи було відбувалося насправді те, про що пише автор чи це лише гра фантазії Богдана Логвиненка? Існує припущення, що історії з життя видатних дітей мали місце в реальному минулому. Наприклад, родичі французького героя книги Логвиненка, Шарля Де Голля,  дають такі коментарі: «Це неймовірно достовірна та правдива історія. Авторові вдалося оприлюднити подробиці, котрі раніше були відомі лише найближчому оточенню Шарля».   

Маленькі герої потрапляють в різні критичні ситуації «на межі», коли доводиться робити вибір. Саме в такі моменти проявляється дидактизм книги Богдана Логвиненка.  Автор гостро ставить мовне питання. Мабуть, занадто гостро, жорстко і категорично: «Ще одним способом вирізнитися для Родіона була мова. Він єдиний у класі розмовляв російською часто, не до діла, казав «Я русскій», «Один мій знайомий замість «бон жур» почав говорити «гелов». Хіба це нормально?». Часом автор досить жорстоко поводиться зі своїми героями. Чи готова психіка 6-12-річної дитини до подібних поворотів долі?

«Життя…» складається з п’яти розділів, кожний з яких присвячений певній особистості: «Конюх і Катерина» про Нестора Махна, «Розмова з Наполеоном» про Шарля Де Голля, «Огірки й космос» про Олеся Бердника, «Учитель» про Джохара Дудаєва, «Велика справа» про Романа Шухевича. Після кожної розповіді – коротка біографічна довідка «Історія людини в історіх людства». Богдан Логвиненко часто у своїй розповіді випереджує хід подій, апелює до майбутнього. Автор неодноразово наділяє тварин антропоморфними рисами: в книзі коні та леви розмовляють. Два рази «великі» діти потрапляють в полон льодяної ополонки і мужньо видираються з її лабет. Тут відразу в уяві народжуються ремінісценції до оповідань про дітей українських і зарубіжних письменників.

Характерним для кожного з юних героїв «Життя…» є наявність певної домінуючої риси. «Життя…» маленьких «лицарів двадцятого сторіччя» слугують прикладом для дитини, допомагають розкрити її таланти та здібності.

Час перетворює дітей на дорослих. Не завжди дорослі втілюють в собі свої дитячі ідеали, а... книги вічні… Саме  вони допомагають людині в переламний момент обрати правильну стежку. «Богдан Логвиненко про Нестора Махна, Шарля де Ґолля, Олеся Бердника, Джохара Дудаєва, Романа Шухевича»  - орієнтир-дороговказ, що допомагає вирватися з тенет невдач і повірити в себе.

Ця рецензія надійшла на конкурс літературних критиків, який книжковий портал «Буквоїд» проводить спільно із видавничим домом «Most Publishing» , видавництвом «Грані-Т», магазином «Читайка», літературним конкурсом «К оронація слова » та Міжнародним благодійним фондом «Мистецька скарбниця».