Re: цензії

30.05.2020|Валентина Семеняк
Про Аґрафку: «У Божому світі лише намистинка»
25.05.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Пізнати барви життя через освідчення
24.05.2020|Василь Кузан
Феба як фатум
20.05.2020|Валентина Семеняк
Її «Маруся» - це славень українській жінці-матері
16.05.2020|Софія Ткач
Образ психопатки в романі Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас»
15.05.2020|Богдан Дячишин, Львів
Час - це те, що не зникає безслідно у людини*
14.05.2020|Ольга Полевіна, Кропивницький
Казка про дружбу
13.05.2020|Валентина Семеняк
Їй під силу зростити букетик конвалій зі слів
11.05.2020|Яна Анашкіна
Сім років боротьби
09.05.2020|Софія Богуславець
Подивися в очі мороку і не зникни в тій безодні…

Видавничі новинки

Побачила світ збірка оповідань «Львів. Шоколад. Кам’яниці»
Проза | Буквоїд
Перше дитяче видання про коронавірус – психологічна підтримка для українських малюків
Дитяча книга | Буквоїд
Побачили світ історичні есе "Карпатська Україна" Романа Офіцинського
«Пригоди динозавриків» від Еліни Заржицької
Дитяча книга | Буквоїд
Олександр Дан. "Інсомвіта, або Життя та сновидіння Роберта Бланша"
Книги | Буквоїд
Еліна Заржицька. “Пригоди динозавриків”
Дитяча книга | Буквоїд
Реймонд Карвер. «Про що ми говоримо, коли говоримо про любов»
Проза | Буквоїд
Симор Гласенко. «Дім чистого світла»
Книги | Буквоїд
Мартін Поллак. «До Галичини. Прохасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини»
Книги | Буквоїд
Каролін Жорж. "Із синтезу"
Проза | Буквоїд

Re:цензії

02.09.2008|22:03|Ігор Бондар-Терещенко

Імперська тінь батька Гамлета, і як з нею боротися

Мотив прощання з імперією в літературі сьогодення явно затягнувся. Для декого з авторів це виявилось зазвичай «складним періодом» завдовжки у життя.

Причому іноді не дуже важить, яка саме імперія стає за жанровий чинник і сюжетний подразник: цісарсько-королівська, а чи радянська. Головне, що вона співпадає з батьківським контролем, який для більшості письмаків був чимось на кшталт нашийника, без якого стала мерзнути шия.

Навіть відносно молодий автор роману «Гівнюк» Войцех Кучок ностальгічно описує складнопідрядну, немов родинний буфет, історію польського роду з австро-угорського діда-прадіда, яка мало міняється навіть за радянських часів. Чудова сімейна сага про проклятий період нашого життя, який чомусь називають «золотим». Себто про дитинство, що не переходить ані в статеву, ані в громадянську зрілість, оскільки поруч батько-деспот, батьківщина-мати і бідні родичі, чи пак сімейка Адамсів у польському варіанті. Тож не дивно, що юний нащадок у цій анти-біографії, як назвав її сам автор, весь час мріє про війну, яка б винищила батьків, як клас.  


У новому автобіографічному романі «Последние дни Супермена» Едуарда Лимонова – своєрідного продовженні «Истории его слуги» та «Укрощение тигра в Париже» – також час від часу з’являється «імперська» тінь батька-полковника, як згадка про радянське дитинство. Усе відбувається в Парижі 1980-х років, де заради своєї нової пасії, 15-річної англійської панк-дівулі, російський емігрант Генріх Супермен захоплено грабує банки, вбиває суперників і вдає з себе агента КГБ. Випадковий роман виростає на велике кохання старіючого плейбоя, тому екстремальний секс з малоліткою, загравання з пресою, планування майбутніх злочинів і мрія про дружбу з диктатором з Південної Америки – ось головна мета героя, що прагне піднестися над юрбою свиней-обивателів. Ну а нещодавно померлий батько-полковник (як і померла дружина-співачка) виникають у наркотичних мареннях героя від «автобіографічної» нудьги. Або з горя, що, в принципі, те саме, бо як пояснити надривну ніжність блудного сина, що несподівано виринає в уявній суперечці з примарою батька? «Я суп ем, – вдруг объявил Генрих. – Как мать велела. Чтоб язвы не было. – Хоть в этом мать слушаешь, – усмехнулся отец. – Хоть это усвоил».

Натомість молода лідерка російської ультрашокової літератури засвоїла інакші шляхи боротьби з рутиною імперського минулого. У своєму новому романі «Люди с чистой совестью» Анна Козлова зазвичай провокаційна і аморальна, а також жорстка і вибухова. Може видатись, що авторка вкотре описує рутинну пошлість постімперської дійсності, допіру вже змальовану Єрофєєвим і Довлатовим, але це не зовсім так. Нова сімейна драма в стилі вищезгаданого «Гівнюка» із тестем-спікером Держдуми, чоловіком-лідером кремлівської молоді та головною героїнею, дружиною і невісткою, яка зраджує, випиває і виголошує запальні матірні монологи, живучи з одразу з двома – має більш «класичну» глибину. Усе це заради того, щоби акурат в дусі прозрілих героїв Достоєвського вигукнути, нарешті, сакраментальне «тварь я дрожащая или право имею», оскільки змагає Козлова з ближчою в часі імперською класикою 1990-х, адже вищезгадана «родинна» схема «два чоловіки – одна жінка» випробувана її батьками саме в цей «демократичний» період реформ. І саме про тогочасних псевдогероїв згадано у назві роману, позиченому з пісні гурту «Красные звезды»: «Мы стоим у пропасти, трогаем горизонт руками, люди с чистой совестью и голубыми глазами».

Роман «Цунами» Глеба Шульпякова також балансує на межі класичного російського «абсурду», модної «сповіді індивідуаліста» і соціальної «драми покоління тридцятилітніх». Хіба що тактику боротьби з імперським минулим його герой, молодий столичний драматург, обирає іншу, не бойову. Загалом «Цунами» – це роман-метафора, роман-руїна і роман-катастрофа, в якому радянське минуле молодого героя-драматурга змите хвилею реформ-перемін, а родинне життя змінилося через цілком реальне стихійне лихо в Таїланді 2004 року, коли молодик привласнює чужі документи і вертається в Москву для нібито нового життя. Але «батьківських» примар радянського минулого інфантильному героєві, травмованого історичним досвідом пострадянської  стагнації-революції-реставрації, не уникнути. Виживання під чужим іменем обертається кошмарною фантасмагорією – на тлі зруйнованої новою владою Москви, ущербної дитячої пам’яті, пошуку авантюр в стилі Лимонова, пиятики і підозрілих знайомств. Словом, цунамі «нового життя» змило колишні пріоритети з орієнтирами, підсунувши черговому героєві нашого часу лискучу постімперську фальшивку.

Що ж до суто українського способу змагатися з фальшивою постімперською реальністю, то він, як завжди, радикальний. У своєму романі в оповіданнях «Тіло і доля» Тарас Антипович вважає, що не імперія, держава чи ще які соціальні чинники на кшталт мови – дому людини за Потебнею – тримають людину в лабетах минулого. Наполягаючи, що дім і водночас тюрма людини – її власне тіло, автор збірки пропонує різними стилістичними шляхами змінити це символічне житло – чи то зробивши пластичний «євроремонт», а чи просто покинувши його напризволяще. Розмаїття способів зміни світогляду за рахунок фізичного втручання у «тілесний» світ гарантують такі колоритні персонажі, як бомж Декарт, культурист Штоц, детектив Пікус, тюремщик Свиня і вбивця Плакса, чия мовностилістична поведінка забезпечують незабутню подорож тілом тексту. Таким чином, постмодерністська мода на «тілесні» ігрища в літературі, затнувшись свого часу на соціальному «тілі без органів», продовжується в писаннях Антиповича з новою, чи пак українізованою силою. 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

01.06.2020|16:36
Олександр Ткаченко очолить міністерство культури
01.06.2020|12:21
У Казахстані і Канаді побачив світ новий роман-серіал Сергія Дзюби
30.05.2020|18:40
Джоан Роулінг випустить нову книжку «The Ickabog»
30.05.2020|18:33
Обкладинка до книжки «Магнетизм» Петра Яценка перемогла в конкурсі Ukrainian Design: The Very Best Of 2020
29.05.2020|12:46
Міжнародний фонд Івана Франка розпочинає громадський проєкт «Іван Франко на мапі Європи»
29.05.2020|08:59
Життя на швейцарських полонинах: у «Видавництві 21» виходить перша книга ґраубюнденської трилогії Арно Каменіша
28.05.2020|16:56
У Києві під МВС відбулася акція на підтримку поета Андрія Хаєцького
27.05.2020|14:47
Андрій Кокотюха завершив роботу над ретро-романом "Голова з площі Пігаль"
27.05.2020|14:30
Онлайн-розмова про книгу «Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму» з Наталею Гуменюк
27.05.2020|12:58
Гра за сюжетом книжки у Telegram

- фільми в кінотеатрах України

Партнери