Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

26.07.2014|13:20|Буквоїд

Поліна Кулакова. «Я пам´ятатиму твоє обличчя»

Коли людина втрачає найцінніше, постає питання — як знайти сили, щоб жити далі?

Саме такі обставини складаються в житті головного героя цієї книги, Андрія. Після трагічної загибелі нареченої, втікаючи від болю втрати, він вирушає разом з другом в українську «глибинку». Проте, замість того, щоб пірнути у сільську тишу і простоту, несподівано стає свідком жорстокого вбивства.Далі перед очима оживає моторошна місцева легенда зачарованого озера, що переплітається з абсолютно реальними злочинами. Починає непомітно стиратись межа між справжнім й вигаданим, між живими людьми та привидами, між здоровим глуздом і божевіллям.Чи зможе звичайний хлопець розплутати клубок таємниць і віднайти правду? Чи зможе він вціліти та вистояти до кінця? Добро завжди перемагає зло. Принаймні, так кажуть…

Поліна Кулакова. Я пам´ятатиму твоє обличчя. — Брустурів: Дискурсус, 2014. — 165 с.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери