Саме тому він почав літературну діяльність із критичних статей, які друкував у республіканській пресі. Потім узявся за художні переклади з англійської, надрукував у «Всесвіті» «Родинне вогнище» В. Фолкнера та «Біллі Бад, формарсовий матрос» Г. Меллвіла — твори для перекладача дуже складні, але вони дають добру можливість потренувати і власне перо.
Тим часом почав освоювати і прозу. Витриманий, навіть вишуканий стиль, добірна мова, добра професійна вправність — ось чим позначені перші новели В. Корнієнка. Оминаючи типовий для початківців навчальний період, він приходить до читача вже як сформований прозаїк.
Хай же йому щастить у цій нелегкій дорозі!».

Відтоді збіг не один десяток весен. І хоч не обходилося і без заморозків, плоди усе ж зав’язувалися. Хай читач переконається у цьому сам.

Валентин Корнієнко. «Осіння ластівка». Вибране. Тернопіль, «Навчальна книга – Богдан». 2010, - 400 с.