Re: цензії

12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
20.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Експромтом
20.12.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Дуже вчасна казка
11.12.2025|Ольга Мхитарян, кандидат педагогічних наук
Привабливо, цікаво, пізнавально

Новини

23.04.2009|11:55|Буквоїд

Павло Шевченко. «Волоцюги»

Пливе пісок, стелиться дим, тече життя. У якому завжди знайдеться місце для комфортного Сенсу. Його, своє Мірило долі, треба лише придумати.

Та одного разу затишний внутрішній світ героя роману накриває мега-хвиля Цунамі... Жити за відчуттям чи за знанням, вірити чи розуміти, «грати те, що граєш» або ж усе-таки вирватись з полону Ілюзії? Велична Богиня-Жінка, скинута свого часу з вершин цивілізації,  зачовганий жерцями Бог, калічне Слово, затюканий Ерос, зґвалтована степова Мати-Україна, і він, «маленька київська мурашка» Антон Веремій, що вперто тримається на слизькій дорозі районного значення... Де підстерігають Ями, Бізнес-леді і Спокуси-осяяння на кшталт «Ісус Христос – реінкарнована Жінка» чи «оргазм як дорога до Бога».

У часі „небезпечні для здоров’я” гностично-психологічні розвідки пролягають мимо основних жіночих архетипів, подорожніх знаків релігій і вірувань Трипілля, Древньої Греції, Риму, Іудеї, Київської Руси, занурюються у глибину віків, навертають до життя-буття у степовому радгоспі. У просторі – це мандрівки містичним Островом в океані, Індією, ізраїльським Кумраном, «перлиною в короні Греції» - Києвом, а також близькою українською глибинкою. «Ямангеліє для України – недобра звістка»...

З Хаосу екскурсів, підсвідомого й осмисленого «самоїдства» автор дещо провокативно, часом з іронією і гумором, вибудовує ключові причинно-наслідкові зв’язки між минулим і сучасним, втраченими й існуючими Шансами до-вірити, до-пізнати, до-любити, - тими очевидними Нагодами, які здатні покласти край тисячолітній «громадянській війні»  чоловічого й жіночого начал. Дену Брауну з його «Кодом да Вінчі» таке і не снилося.

P.S. Збіг деяких прізвищ, імен, географічних назв у романі - випадковий. 

Павло Шевченко. Волоцюги. Луцьк: ВМА Терен, 2009. – 288 с.


Купити книжку в магазині електронних книг BookLand 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

14.01.2026|16:37
Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
12.01.2026|10:20
«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
07.01.2026|10:32
Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
03.01.2026|18:39
Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
23.12.2025|16:44
Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
23.12.2025|13:56
«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
23.12.2025|13:07
В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
23.12.2025|10:58
“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
23.12.2025|10:53
Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
22.12.2025|18:08
«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського


Партнери