Re: цензії

31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Закохатися в життя — означає повернутися до себе
29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Без миті немає вічности
26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»

Новини

15.09.2015|08:46|Буквоїд

Ярослав Міколаєвський. «Хребет моєї дружини»

Це перше українське видання поезії польського автора Ярослава Міколаєвського.

Досі українською вона звучала на конкурсі перекладачів «Метафора» (2013, 2014) і публікувалася в часописі «Золота пектораль» (2015). Крім того, два його оповідання з’явилися в журналі «Всесвіт» (2015). Тому можна ствердити, що Міколаєвський як письменник українському читачеві майже не відомий. Попри це, його неможливо назвати посереднім чи невідомим у світі автором. Без епатажу, претензій на модність і одність Міколаєвський належить до тих імен, котрі формують кістяк сучасної польської літератури. Йому належать кільканадцять книг поезії і стільки ж прози, зокрема дитячої.  

Ярослав Міколаєвський. Хребет моєї дружини. Тернопіль,  «Крок», 2015.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери