Re: цензії

29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
Головна\Новини\Дитяча книга

Новини

11.09.2017|20:05|Буквоїд

Свен Нордквіст. «Чи знаєш ти Петсона і Фіндуса?»

Поміж полями на луками є невеличка садиба. Там живуть дідуньо Петсон і кіт Фіндус.

Якось Фіндус вигадав одну гру. Він сховав речі, які Петсон мав знайти. Для Петсона то було непросто, але йому допомогли Фіндус і кури.

Свен Нордквіст. Чи знаєш ти Петсона і Фіндуса? / НордквістСвен ; перекл. зі шведської Галини Кирпи. — Тернопіль: Богдан, 2017. — 18 с.: іл.

 

ФРАГМЕНТ:

«У кущах бузку співали пташки. Мукала корова. А загалом було тихо й спокійно.

– Це добре, що й ти тут живеш, – озвався Фіндус.

– А я думаю: добре, що ти тут живеш, – озвався дідуньо.

– Атож, бо ми з тобою найкращі друзі, – мовив Фіндус.

– Твоя правда, – мовив Петсон. –

Цим усе сказано»Якось Фіндус вигадав одну гру. Він сховав речі, які Петсон мав знайти. Для Петсона то було непросто, але йому допомогли Фіндус і кури.

Свен Нордквіст. Чи знаєш ти Петсона і Фіндуса? / НордквістСвен ; перекл. зі шведської Галини Кирпи. — Тернопіль: Богдан, 2017. — 18 с.: іл.

 

ФРАГМЕНТ:

«У кущах бузку співали пташки. Мукала корова. А загалом було тихо й спокійно.

– Це добре, що й ти тут живеш, – озвався Фіндус.

– А я думаю: добре, що ти тут живеш, – озвався дідуньо.

– Атож, бо ми з тобою найкращі друзі, – мовив Фіндус.

– Твоя правда, – мовив Петсон. –

Цим усе сказано»



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери