Re: цензії

16.04.2021|Ігор Зіньчук
Як віднайти спокій душі?: Секрети мислителя античності
12.04.2021|Юрій Хмелевський
«Я збудую свій храм…»
10.04.2021|Роман Ткаченко, Київ
Розкоші і злидні Кремнієвої долини
06.04.2021|Василь Кузан
Щупальця поміж душами
04.04.2021|Валентина Семеняк, письменниця
Чому Бог посилає на Землю поетів?
03.04.2021|Тетяна Дігай, Тернопіль
Новий роман Ніни Фіалко
03.04.2021|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Повісті Олександра Гавроша – ключ до розуміння нашої історії та національних героїв
Французький “Шоколад” британської письменниці
29.03.2021|Ігор Фарина, член НСПУ
Шукання квітів в полині густющім
29.03.2021|Петро Шкраб’юк, доктор історичних наук, член НСЖУ, НСПУ
210 подяк Богданові Дячишину

Новини

02.01.2021|11:58|Владислав Савенок

Освідчення в коханні

Нова поетична збірка «Мить життя» Лариси Ткач зворушила. Особливо третій розділ любовної лірики. Там що не вірш – то одкровення зрілого кохання…

Але спочатку про книгу. Тематично, як сказано в передмові, вона «є продовженням попередніх книжок. Її поезіям притаманні гостре відчуття швидкоплинності часу, образне бачення світу, пошук добра і справедливості. Слово поетеси правдиве, щире, пронизане тонким ліризмом і

любов’ю до природи, до матері. У багатьох віршах авторка торкається тривожного сьогодення, бо-

лючих подій на Сході України, жіночої долі, багатства її душі».

 

Три тематичні розділи, як три  шляхи ліричних роздумів. Спочатку "Міць рідної землі»

- громадянська лірика :

«Брат брата не цураймося,

По іншому ніяк.

Здолаєм під час бою

Ми ворога в Кремлі,

Тримає нас собою

Міць рідної землі.»

 

Розділ «Голос серця» - це  як розмова з матір’ю, яку, кожен із нас не припиняє доки ми існуємо. Адже завжди виявляється, що щось  не сказано і не вистачає поруч найріднішої душі.

 «Дружила з піснею і жартом

І хоч не солодко було,

Казала – плакати не варто,

Бо людям гірше ще було».

 

І нарешті нехитро  названий розділ «Догорають  літа, догорають...» дарує можливість почути одкровення зрілої любовної лірики:

 

«А ти до мене вітром прилітай,

А ти в дорозі довго не барися,

А ти теплом, як сонце, огортай,

А ти до мене лебедем вернися.»

 

Або «Тебе неспокій манить світом,

І ти, мов вершник, на коні,

Ще доганяєш своє літо,

Ще доганяєш теплі дні.»

 

Чи «Твоя душа все б визбирала зло

І спопелила б, і сльозою змила

Усе потоком у одне русло,

І щастям кожну б душу наділила.»

Почитати нову  поетичну збірка Лариси Ткач  можна за посиланням:

https://issuu.com/600388/docs/mit_zhittja_tkach_l_84str 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери