Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

16.01.2020|15:12|Буквоїд

Катажина Ририх. "Лопушане поле"

Дітлахи зі звичайного подвірʼя чи не щодня стають свідками незвичайних подій! Та хіба може бути інакше, якщо в сусідньому будиночку живе Чарівниця, у якої, звісно, є чорний кіт, а в гості приходить таємничий д-р А. Кула, гонихмарник Тимофій і пані Дора, яка багато років безуспішно подає заяву до Товариства Чарівниць, але їй постійно відмовляють (не годиться майбутній чарівниці віддавати перевагу пилососові над мітлою!). 

Щодня тут стаються дива: хтось перетворюється на жабу, кіт грає на акордеоні й примушує гойдалку шалено витанцьовувати, у шкарпетці росте космічна чорна діра, дітей скрізь супроводжує химерна Цифра, а над подвірʼям спалахує нова зірка… Ну хіба можна життя в будинку край Лопушаного Поля проміняти на життя в «Елітному», — дуже дорогому, але такому нудному й передбачуваному житловому комплексі?

Книжка року 2017 Польської секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (IBBY) 

Катажина Ририх. Лопушане поле. Львів: Урбіно, 2020. - 128 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери