Це вже не традиційні для українців роздуми над долею України, садком вишневим та долею вітчизняного хутора. Це не звичні для нас плачі над нашою історією. Це намагання нового прочитання минувшини і нового осмислення сьогодення. Автор бачить Україну як частину світових процесів, як невід’ємну частку глобального світу, в якому важливо не загубити власне Я і не дати розчинитися власній ідентичності. 

Цікаві спостереження та порівняння, побутові моменти, роздуми над взаємовпливом культур і традицій, над історією, над процесами, що мають місце в духовній і матеріальній сферах сучасного світу вирізняють есеї Євгенії Кононенко з числа інших публіцистичних творів сучасності, а чудове володіння мовою, метафоричність, образність перетворює їх на справжню, високоякісну літературу. 

Євгенія Кононенко. У черзі за святою водою. — Київ: PR-PrimeCompany, 2013, e-book. — 201 с.