Re: цензії

08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
20.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Експромтом
20.12.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Дуже вчасна казка
11.12.2025|Ольга Мхитарян, кандидат педагогічних наук
Привабливо, цікаво, пізнавально
08.12.2025|Василь Кузан
Крик відчаю
02.12.2025|Василь Кузан
Ні краплі лукавства
27.11.2025|Василь Кузан
Nobilis sapientia

Новини

10.09.2013|19:04|Буквоїд

Зінаїда Луценко. «Я, Миколайко…»

Дитинство. Отроцтво. Юність. Це вже, здається, десь було… І навіть головний герой – Миколайко (себто – Коля), від чийого імені ведеться оповідь….

Безтурботне дитинство й витівки сільського розбишаки серед розкішних лопухів, на городах, річці тощо. Це теж було… І, певно, що не раз. Як – й у вашому житті?.. Тоді ця книга – суцільне дежа вю… Кожного… Не інакше…

Чи просто приперчені несловниковими словечками варіації-попурі на теми толстовсько-горьківсько-довженківсько-нестайківських сюжетів?..

Хто зна?.. Хто зна!..

 

В оформленні обкладинки використано малюнки Анни Луценко

 

Дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА» 2012 року в номінації «Романи»

 

Зінаїда Луценко. Я, Миколайко…: замість роману/ З. В. Луценко. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013. – 304 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери