Re: цензії

03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя
06.08.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Час читати Ганзенка

Новини

10.09.2013|19:04|Буквоїд

Зінаїда Луценко. «Я, Миколайко…»

Дитинство. Отроцтво. Юність. Це вже, здається, десь було… І навіть головний герой – Миколайко (себто – Коля), від чийого імені ведеться оповідь….

Безтурботне дитинство й витівки сільського розбишаки серед розкішних лопухів, на городах, річці тощо. Це теж було… І, певно, що не раз. Як – й у вашому житті?.. Тоді ця книга – суцільне дежа вю… Кожного… Не інакше…

Чи просто приперчені несловниковими словечками варіації-попурі на теми толстовсько-горьківсько-довженківсько-нестайківських сюжетів?..

Хто зна?.. Хто зна!..

 

В оформленні обкладинки використано малюнки Анни Луценко

 

Дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА» 2012 року в номінації «Романи»

 

Зінаїда Луценко. Я, Миколайко…: замість роману/ З. В. Луценко. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013. – 304 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери