Re: цензії

07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
26.05.2025|Інна Ковальчук
Дорога з присмаком війни
23.05.2025|Ніна Бернадська
Голос ніжності та криці
23.05.2025|Людмила Таран, письменниця
Витривалість і віру маємо плекати в собі
15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму
14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці

Новини

02.05.2013|09:02|Буквоїд

Побачила світ книга Андрія Наюка «Розірваний горизонт»

У читача цієї «газетної» книжечки може виникнути враження, що її автор спалив свої перші віршовані спроби (згадаймо Миколу Гоголя).

Бо у «Розірваному горизонті», яку він позиціонує як першу збірку, Андрій Наюк постає цілком сформованим поетом зі своїм почерком, своїми темами та своїм баченням.

Можливо, у деяких рядках чи строфах й відчувається вплив інших, але він випручується з них, як Лаокоон, ставлячи собі за мету волю для самого себе і для своєї Музи. Волю не так для самозамилування чи перепльовування інших – і дуже відомих, і не дуже, – а для віднайдення (точніше – створення) свого власного світу душевного і свого власного Всесвіту духовного.

 

Андрій Наюк. Розірваний горизонт: лірика / А. Я. Наюк. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013. – 124 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери