Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

16.07.2012|12:55|Буквоїд

Греки, араби і ми

Тривалий час у гуманітарних науках домінувала теорія «історії цивілізацій» Фернана Броделя, а також концепція «зіткнення цивілізацій» американського теоретика С.Гантиґтона.

Однак, на думку авторів цієї колективної монографії, така некритична гегемонія призвела до расистських і ксенофобських висновків і тверджень. У Франції полеміку серед фахівців з історії, філософії та культури збурила книжка історика С.Ґуґенайма, що заперечувала внесок арабо-мусульманської цивілізації у становлення справжнього «європейського» Заходу доби Середньовіччя, оскільки «латинське» коріння Європи нібито кардинально несумісне зі Сходом. Ця збірка - полемічна і ґрунтовна відповідь на працю С.Ґуґенайма. Під прискіпливий розгляд потрапляють теми ідеологічного «страху» перед арабами та мусульманами; питання арабо-мусульманської науки й філософії в її зв´язку з античною та середньовічною наукою та філософією; філологічний погляд на роль арабської мови та питання неперекладності; значення «латинян» і «греків» від Середньовіччя до Відродження; місце юдаїзму та Візантії в передачі знань західній Європі; новий католицизм Бенедикта XVI; метаморфози ідеї «цивілізації» серед істориків після Броделя; нові способи поширення знань за доби Інтернету; підходи до вивчення історії Ісламу в середній школі тощо. Автори, зрештою, прагнуть відповісти на запитання: хто такі «ми», сучасні європейці?

Для істориків, філософів, культурологів, релігієзнавців, а також усіх, хто цікавиться проблемами теорії та методології історії.

 

Греки, араби і ми. Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках / за ред. Ф. Бютґена, А. де Лібера, М. Рашеда, І. Розьє-Катак; пер. з фр. та наук. ред. А.Рєпа. - К.: Ніка-Центр, 2012. - 304 с. - (Серія «Ідеї та Істо­рії», ISBN 978-966-521-459-5; вип. 8).

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери