Головна\Re:цензії

Re:цензії

Сонце заходить, та не згасає
09.04.2026|09:12|Анастасія Борисюк

Олена Пшенична – сучасна українська письменниця з вагомим досвідом у журналістиці. Авторка багато років працювала в медіасфері, здобувши цінний професійний досвід на провідних українських... 

А хто сказав, що наш світ є істинним, реальним?
08.04.2026|09:07|Маргарита Падій

Олексій Тимошенко — сучасний український автор, який поєднує літературну творчість із науковою діяльністю у сфері психології. Його попередні тексти завжди спиралися на глибоке інтелектуальне... 

Бунт проти розуму як антиспоживацький протест
07.04.2026|09:56|Микола Миколайович Гриценко

Чим є людський розум? Що являє собою наше мислення? Вочевидь, це інструменти пізнання навколишнього середовища, синхронного аналізу та, зрештою, усвідомлення самого себе як особистості. Мозок –... 

Ігор Павлюк: «Біль любові. Дивний біль»
07.04.2026|09:19|Віктор Вербич

Те, що Ігор Павлюк у «Богоєднанні» позиціонує себе винятково як поета, лише на перший погляд здається авторським самоупередженням. Адже, маючи вагомі здобутки у науковій царині... 

На межі нового народження
07.04.2026|09:15|Ірина Коваль

«Розсипані кордони»  - це книжка, у якій війна присутня не як хроніка подій, а як внутрішній злам людської душі. Тут не настільки виражений сюжет, натомість є тиша, паузи, недомовленість. Саме в... 

Лютий, який досі триває
07.04.2026|09:04|Надія Єриш

У перші місяці повномасштабного вторгнення українська література опинилася перед новим викликом: як говорити про досвід, який ще триває, який не має дистанції, завершення чи можливості осмислення.... 

Світло, що не згасає у темряві (різдвяна проза, яка лікує)
06.04.2026|10:52|Андрій Павловський, письменник, журналіст, педагог, турагент

У часи, коли зовнішній світ часто здається холодним і тривожним, література бере на себе роль терапевта. Збірник «Світло мого Різдва» – саме той випадок, коли книжка стає не просто набором... 

У парадигмі непроминальної п’ятсолітньої історії
06.04.2026|10:37|Віктор Вербич

Перечитуючи книгу Володимира Матвіюка  «МИШІВ із глибини віків до сьогодення», вкотре переконуєшся в  життєвості істини    «Раз добром нагріте серце вік не  прохолоне».  Цю Шевченкову максиму зі... 

Архітектура травми: як заповнити «Її порожні місця»
05.04.2026|19:46|Вікторія Фескова

Входження поетеси у велику прозу – це завжди подія, що наповнює текст особливою пластичністю, ліричністю, відвертістю. Анна Грувер написала свій дебютний роман «Її порожні місця» на перетині... 

Війна, яка стосується кожного
02.04.2026|09:07|Ігор Зіньчук

Відверто кажучи, книга короткої прози Артура Дроня «Гемінгвей нічого не знає» читається емоційно складно. Автор жорстко, безкомпромісно з граничною відертістю пише свої спогади про війну в... 

… 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 …

Re: цензії

03.10.2026|Василь Кузан
Алхімія комп’ютерних слів
Кіт із мандариновими очима
02.10.2026|Ігор Зіньчук
Ключик до щастя
02.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
«Морські пригоди»: історія про скарб, якого ніхто не шукав
29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари

Партнери