Завантажити

К о р н і й (весь час п'є і стає хмурнішим і хмурнішим. Раптом не видержує й голосно говорить). Запніть завісу.
Р и т а (хутко в його бік). Що? А ви хто такий? Яке вам діло? Не подобається, можете забиратись. Не сміть запинати! Я хочу танцювати! Прошу всіх, все кафе, весь Париж! Чорна Пантера, коханка Мулена, буде танцювати танок... (До Мулена). Xa-xa-xal А месьє Мулен уже й просіяв? О, ні, я ще не коханка і не ашіе месьє Мулена! Я — жона артиста Корнія Евневича. Voilal Ось — мій муж. А я жона його, буду зараз танцювати танок апашів. Ну? Музики готові?
Голос од музиків:
— Готові!
Публіка товпиться крізь колони. Сніжинка щось говорить Корнієві, але той понуро дивиться на Риту..
Р и т а. Ну, Мулен, починаємо?
М у л е н. Я весь тут.
Р и т а (плескає в долоні музикам). Алло!
Музики грають. Рита й Мулен танцюють. Дедалі то з більшим запалом, якоюсь дикою, п'яною жагою і майстерством.
С н і ж и н к а (захоплено встає й жадно слідкує. До Корнія). Вона гарна. Медведю! Вона страшно гарна! Рита. Швидше, музики!
Корній п'є, але не зводить очей з Рити. Кулаки його машинально стискуються. Він то схопиться, то знов сяде. І знов п'є чарку за чаркою.
Р и т а. Фу, годі!.. (Важко дихаючи, підбігає до Корнія). Ну що? Гарно танцювала? Га?
С н і ж и н к а. Чудово, Рито!!!
Р и т а (не звертаючи на неї уваги). Ну? Не думав, що я можу, га? Xa-xa-xal Думав, тільки пелюшки мити можу? Що ж ти мовчиш? Подобається, кажи?
Корній сильно ставить чарку на стіл, не одповідає.
Р и т а. Ха-ха-ха! Обережно, чарку розіб'єш, двадцять сантимів коштує, не хватить заплатити. Xa-xa-xal (Обходить). Мулене, дякую! О, дякую.. Ну що, Мігуелес, може, ви зо мною хочете? Ах, ви не вмієте! Ну, не треба... А публіки скільки. (До неї). Цікаво, правда? Ха-ха-ха! (Публіка розходиться, балакаючи).
Ш т і ф. Ви чудово танцювали, це щось надзвичайне. У вас така пластика...
Р и т а. Невже? Пластика? О, у мене пластика, ха-ха-ха!.. А ви не п'єте? Панове, мусите всі пити, бо буду сердита. Блек, пийте, я не хочу, щоб коло мене були тверезі очі! Мусите всі п'яні бути.
Б л е к. У п'яного, мадам, очі більш тверезі, ніж у тверезого.
Р и т а. Все одно! Мулен... О, мій Мулен... які в тебе зараз чудові очі. Білий Медведю! Подивись, які очі у месьє Мулена. Подивись. Мулен, покажи моєму мужу, які в тебе очі зараз... Масляні, жадні, ха-ха-ха! Такі і в мого мужа були колись... Що ви, панове, шепочетесь? Не вірите? Спитайте у мого мужа. А Мулен все так же дивиться... Одурів, правда? Але чекай, ти ще рано дивишся... так. А це забув... (Виймає з-за корсажа карти). Хочеш грати?..
М ул е н (з викликом). Хочу!
Р и т а. А? Не боїшся вже?
М у л е н. Все одно. Чим швидше, тим краще! Давай!
Р и т а. О? А я не хочу... Панове, хто хоче з нами в карти грати? У нас гарна гра. Ми граємо з Муленом на поцілунки. Кожний поцілунок мій коштує сто франків або одна ніч любові.. Але я на поцілунки тільки з моїм Муленом граю. Вже програла йому п'ять поцілунків, ще п'ять і... і... я твоя? Правда? Amie, га? Ха-ха-ха! Чуєш, Білий Медведю? Хочеш грати з нами?.. Але, бідний, чим же ти гратимеш? Хіба полотном? Ха-ха! Ну, Мулен! Граймо! Панове, хто хоче? Мігуелес? Блек? Кардинал?
С а ф о. Я хочу грати!
Р и т а. О? Чудесної Теж на поцілунки?
С а ф о. О, ні, я на гроші. Кардинал, я хочу грати.
М у л е н. Штіфе! Грай! Ставка — скільки хто хоче. Гра — штос.
Всі тихо між собою балакають. Підходить Янсон.
Р и т а. Поцілунок на червоного короля. На тебе, Білий Медведю! Ха-ха-ха!
М у л е н. Ще хто?
Я н с о н. На жирову кралю сто франків або один поцілунок.
С н і ж и н к а (схопившись вражено). Янсоне, це що?
Я н с о н (спокійно). Краса виграє.
М у л е н. Ще хто?
С а ф о. І я на жирову кралю десять франків.
Р и т а. Ого! Швидше, Мулене!
М у л е н. Ще хто? Нікого? Одчиняю колоду. (Дає направо й наліво).
С а ф о. Жирова краля! Програла!
М у л е н. Побита!
Я н с о н (спокійно). Краса виграє.
Р и т а. Ну, Білий Медведю? Хто кого: чи Мулен тебе, чи ти Мулена?
М у л е н. Раз-два. Раз-два. Червоний король. Побитий. Шість поцілунків! Прошу. Хто ставить?
К а р д и н а л (виймаючи гаманця). Гм! Я волів би, дитинко, щоб ти грала на поцілунки. (Дає гроші).
С а ф о. Он я-як? Ах, ти ж... Ну, чекай!
Р и т а. Два зразу на червоного короля! Кінчать -так кінчать!
М у л е н (в захваті). Чудово! Ще хто?
Я н с о н. Сто на жирову кралю.
С а ф о. Я десять на неї!
М у л е н. Чудово! Одчиняю колоду. Раз-два. Раз-два. Раз-два. Червоний король. Побитий. Вісім поцілунків!..
С а ф о. Далі ж, далі! Що за свинство!
М у л е н. Ах, далі... (Здає).
Р и т а. Білий Медведю! Побиває тебе Мулен! Та що ти все п'єш? Ти б краще пограв! Га? Не хочеш? Останні два поцілунки ставлю... (В голосі мука і одчай завзяття). Прощайся. Ну?
Корній помалу встає й підходить до столу, заклавши руки в кишені.
М у л е н (з легкою тривогою, але й з викликом дивиться на нього). Месьє Корній хоче грати?
К о рн і й. Ні, хочу дивитись.
Р и т а. Тільки дивитись?
С а

читати