Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Пошук

Алфавітний покажчик авторів: А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
Було знайдено 378 матеріалів за запитом “пїЅ”
  1. Посуха Майк Йогансен

    Над селами хмари Похилi, I тоскно в блакить Простягають руки безсилi: Оце тiльки лишилось, Що плакать. О, так залетiки далеко В такий голубiючий рiй, Бiлопiняве пiр´я стелили Над селами хмари: Слiз нi краплi — Оце нiчим лишилось I плакать. 1921

  2. Потерчата Василь Королів-Старий

    Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася. Вже давно перестояла вечеря, час би й спати лягати, а дяка Оверка нема та й нема. А господині ж найгірше, коли вона когось чекає до столу, а той не йде. — Неначе тобі в болото пірнув! — промовила дячиха сама до себе й із серця...

  3. Потік століття зносив гніт Олександр Олесь

    Потік століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю... І гнівно враз розбив граніт, І — гей, на бій за волю! Летить, кричить, шумить орел, Розбитих хвиль не ліче: їх безліч вилете з джерел, Коли він їх покличе. Народ століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю... I грізно враз розбив...

  4. Потребую злодія Юлія Скорода

    У кишенях душі назбирався усякий мотлох: Там любов недолюблена, зради, печалі, сльози, Там знання недоречні й дитячий дрібний непослух – Там є все, і всього у надмірні, запійні дози.   Для нових сторінок є потреба у сильнім вітрі, Навіть віриться щиро в нахабного крадія, Що...

  5. Потрібник провакації Ростислав Поляков

    Поки ти сидиш вдома, Та думаєш о пацифістських памфлетах, За тебе вже все вирішили інші. Нав´язали увесь хлам в яскравих пакетах. Вони дивляться за тобою з високої вежі. Телебачення та реклама, Газети, журнали. Ти купуєш те, що вони рекламують. Спиш та вдягаєшся по фен...

  6. Поход на Царгород Олександр Олесь

    Геть за морем українським, Понад склом Босфорських вод Дивні вежі і палати Розкидає Царгород.   Наче вир, кипить, торгує Крамом, зброєю, вином. Вдень він вуликом здається, А вночі — чудесним сном.   І з усіх країн до його Ллється хвилями народ. Наші теж...

  7. Похорон друга Павло Тичина

    Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав і зупинився... Синій, оркестровий долинув плач до мене. Плакав він, аж захлинався на сухім морозі: то припадав зеленим до ялин, що зверху червоніли при дорозі, то глухо десь одлунював в саду. І від...

  8. Похорон учителя Борис Олійник

    Пам´яті Олексія Антоновича Вовнянка Як несли його тихо в нове житло По бруку, по бруку, по бруку,— Був місяць май. Сонце пекло. ...Мерзли руки. Сизий пил опадав на хрести перехресть. Зітхали старі: відмучивсь. Шепотіли тополі. Фальшивив оркестр: Грали учні. А коли проминали школу і...

  9. Поцілунок Максим Рильський

    У темній гущині її я наздогнав. Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась. Нарешті стишилась — і дивне диво сталось: Уста, що і мене, і весь мій рід кляли, Мов квітка багряна, до мене простягали Свій келих, сповнений солодкої знемоги. Натомлені з біги стрункі...

  10. Початки Києва Олександр Олесь

    Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди — поляни Оселились і жили.   Хлібороб робив у полі, Пас пастух корів, овець, З луком, з стрілами гнучкими По лісах ходив ловець.   Пишно квітла Україна, Повна всякого добра. Як в раю, жили...

Партнери