
Re: цензії
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Пошук
-
революції у моєму місті зазвичай починаються восени... Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени з нічного мітингу на центральній площі під проливним дощем коли червоне світло реклами раптово зблискує зі стіни на обличчях протестувальників і тоді відчуваєш щось наче щем у горлянці або коли вранці все не закінчується людський потік у...
-
революціонери молоді і старі... Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі молодих як правило більше вони з довгим волоссям і бородаті або безбороді і виголені під нуль у промовистих футболках так що вони впізнають один одного як впізнаєш людей з того самого концерту уже у метро у них жилясті руки і небезпечно запальні погляди у їхніх...
-
Регіт Тодось Осьмачка
Море Середземне шумить, хвилями дзвонить в боки пірамід африканських, хлюпають ріки криваві в долинах віків у круті костяні береги із людей... І чую крізь гомін стихій над тілами рабів cвист батогів... Берегами женуть кислооких, немитих і голих; Падають, гинуть, як мухи під зиму, В долинах...
-
Регочуть трави – злива йде... Платон Воронько
Регочуть трави – злива йде. Піднявши кухлики і глеки, П´яніє луг, шумить, гуде Опісля в´яленої спеки. Кричить мені: – Чого стоїш, Занурився в пузир болоньї?.. Бери в латаття мідний ківш І пий з усеї оболоні. Губами я ловлю краплини, Мов поцілунки юні п´ю,– А...
-
Рейд Олекса Влизько
За елеватором маяк на роздоріжжі бур і мряк у білій піні, наче в крейді, — на урвищі в зеленім рейді, вогнями жовтими прорізуючи млу, мов Прометей, напружує кайдани на валу і в даль стремить, де грім і шторм у хаосі первісних форм, неначе ті титани, що повстали, забарикаджують міжзоряні...
-
Рейс Олекса Влизько
Регочуть і свистять на палубі матроси (штурмує у бакборт важкий зелений вал), а берег золотий зникає у провал... Команда: Поворот! — Кріпити троси! За хмарами пахтять багряні папіроси. У сказі шестерень реве машини шал. За вдарами у кіль, мов бомба... Інтервал... На палубі свистять за...
-
Рекрут Юрій Федькович
Стояв же він на шельваху В цісарськім дворі, Вмивався він, втирався він, Як гусь по воді; Умився він да сльозами, Ніхто го не чув, Стулився він на багнеті, На хвильку заснув. Ой спить же він на багнеті В цісарськім дворі, Та й сниться му, що ходить десь По синій горі, Та й кучері зачісує, Та й...
-
Ремінна зоря Віталій Квітка
Зірок багато. Їх не тра хапати з неба. Вони заковані у кожному, у плоті. В подіях, в рухах, в схемах побудови Феба І навіть в схимах – коли чисто, як у церкві, в роті. Не треба слів. Пісень. Не треба сильних жестів. Навіщо в золото життя безцінніше від золота вдягати? Воно...
-
Рефлексы Аліна Сваровскі
-
Риба Андрій Шийчук
Колись давно я був рибою. Риба не говорить, бо знає все. Риба мовчить на моїй тарілці. Колись давно я був рибою. За кілька хвилин риба стане мною.
Останні події
- 13.07.2025|09:20У Лип´янці вшанували пам’ять поета-шістдесятника Миколи Томенка та вручили його іменну премію
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року