У синє море сонце ясне тоне, І своє світло, ніби кров, червоне, По всій країні доокола сіє; А там зозульку в гаю десь чувати, А там дзвіночок став селом кувати, Там в борі вітер листям шелевіє: Пречиста діво, радуйся, Маріє... Пречиста діво, радуйся, Маріє! Он молод жовняр ліг си на мураві,...

Куди сповершені гранітні горді стіни І смерековий ліс у вічній млі дрімучій — В провалині страшній, у темних борів тіні, Мов срібнолетний вуж, там повзе Прут ревучий. Глянь в пропасть, звідкіля той дикий рев несеться, Де хвиля з лоскотом в безодню поринає, Де бовван на стрімкій підводній...

…Явища на межі видимого іноді мають навіть звичну побутову форму. Як, власне, – у моєму випадку. Авжеж, невідоме – незвідано ширше, ніж наші знання. І залишається лише змиритися з цим…. Якось, ще в дошкільному віці, я гостював у бабусі Климентини, мешкала самотньо у...

Холодна ніч. Спокійно, важко, звільна На місто сніг вогкий паде й паде; З густої тьми журба якась могильна Вихилює лице своє бліде. Лампи горять. Колеса світлянії Довкола них тісняться, меркотить Кровавий блиск. Неначе сонні мрії, Фіакри мигають і гинуть вмить. На тротуарах ще прохожих сила:...

Рюґенвальдермюнде, вівторок 9 вересня 1919 року, полудень Еріка стиснула зуби. За мить вона повільно опустилася на Мокка і втулила обличчя між його шиєю та ключицею. Вона важко дихала. Мокк відгорнув з її скроні вологе волосся. За хвилину її заціпеніння минуло й вона сповза з тіла Ебергарда на...

Привіт тобі, мій друже вірний, гаю, повірнику моїх найкращих дум! Все чисте, ясне, що лиш в серці маю, надихав свіжий запах твій і шум. На твоїх полянах, в відлюднім плаю я розсипав свій жаль, губив свій сум; у твоїх запахах, неначе в раю, окрилювався молодечий ум. Під скрип могутніх конарів...

І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах повішено, мов плахту, долю нашу. Ми — ланцюга поодинокі звена, ми...

Приводить її до свого дому, де підлога зі світлого дуба поділена сонцем на теплі квадрати, де вікна в малий садок, де балкон із китайським ліхтариком, жовті гірлянди, де канарка у мідній клітці, добірні книги й вініли, високі свічки у пляшках з-під вина, але головне – це...