Електронна бібліотека/Проза

Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
Моя голова котиться від посадки до посадки...Максим Кривцов
Хочу розповісти вам історію про велетенського кота...Максим Кривцов
Та, що зігріє тебе серед ночіСергій Жадан
Завантажити
1 2 3 4 5 6 »



Притча про


…масажистку


У санаторії для „спинальників“ була масажистка. Щодня вона приходила на роботу і м’яла, м’яла, м’яла покорчені поліартритом суглоби, перекривлені хребти та кволі ніжки прип’ятих до інвалідних візків пацієнтів.
Масажистка не любила хворих. Вона мріяла працювати в спортивній команді, мріяла відчувати під пальцями не напівмертву плоть недужих, а живі набучавілі м’язи, яким тісно під тугою здоровою шкірою. Щороку масажистку нагороджували нудними грамотами за гарну роботу, а вона мріяла отримати грамоту за участь у підготовці чемпіонів.
Якось до санаторію привезли спортсменку, яка впала на тренуванні з велосипеда й пошкодила хребет. Дужий організм потужно змагався з хворобою, велосипедистка швидко видужувала, до того ж масажистка вкладала в молоде треноване тіло всю свою вмілість. Вона відкрилася спортсменці у своїх мріях і та обіцяла поговорити з тренером… Скоро масажистка працювала вже в команді; вона була гарним фахівцем, її хвалили й вона була щаслива…
Команда вийшла до фіналу, в масажистки було багато роботи, аж ось одного дня до воріт спортивної бази привели хлопчика, який ледве переступав, недоладно спираючись на дві ковіньки. Недуга вразила суглоби його ніг, хлопчик лікувався в санаторії де його батькам порадили розшукати колишню масажистку закладу; гідної заміни їй так і не знайшли, а хлопчикові загрожувала ампутація ноги й фаховий масажист був йому конче необхідний. Масажистка відмовилася допомогти хлопчикові, принаймні до кінця фінальних змагань, вона справді не мала часу.
Вони стали чемпіонами, було багато квітів, шампанського та захоплених привітань. На радощах масажистка зателефонувала до подруги в санаторій і від неї дізналася, що сьогодні хлопчикові ампутували обидві ноги…
Масажистка залишила урочистості, склала речі, написала заяву на звільнення й поїхала в санаторій. На столику в її кімнаті на базі залишилася лежати красива грамота з подякою за участь у підготовці чемпіонів…






…сержанта


Сержант міліції одразу накинув оком на молоденьку продавщицю з кіоску, раніше там торгувала товста тітка, то сержант лише нагинався до віконечка, брав законну свою пачку сигарет і йшов, а це… Ні, тепер він не квапився: зазирне, пожартує, скоро й на пластяночку кави набиватися почав і нічого, запрошувала… Протискувався до напівтемного простору всередині торгової точки, чіплявся на вузенького дзиґлика в кутку, брав каву й заходився будувати далекосяжні плани…
Отут виходила турбанинка: аби здійснилися далекосяжні плани, даму варто було би пошанувати якщо не шампанським, то хоча б дешевим вином із паперової упаковки, таке якраз продавалося в кіоску, але біда була в тому, що сержант ніколи нічого в кіоску не купував… це було питання принципу…
Кожен міліціонер у відділку (неофіційно зрозуміло) опікувався „своїм“ кіоском, який беріг од негараздів епохи недорозвиненого капіталізму й отримував за те від хазяїна точки милі, хоча й не надто коштовні преференції у вигляді пачки сигарет або презервативів, пляшки мінералки та пакетика чіпсів. Купувати щось у „своєму“ кіоску вважалося граничною зневагою до неписаних принципів, власне, вчинком неприпустимим.
Звісно, вино можна купити в іншому кіоску, ? міркував сержант, ? але як це виглядатиме в очах продавщиці? Правильно, по ідіотському, дівчина зразу поцікавиться, чого не купив у неї? Можна взяти безкоштовно, дасть ? куди вона подінеться, але це вже взагалі… зваблювати даму за її рахунок… Погони сержанта на плечах зовсім не означають, що власник тих пліч ? негідник… ні, він просто шанувальник традицій… Можна таки спустошитися й на шампанське, шампанське в кіоску не продавалося й це знімало всі проблеми, але довбонуло ж йому, телепню, в макітру прозондувати попередньо ґрунт, наче не міг улаштувати обраниці сюрприз! Зачувши про ймовірність романтичного вечора під шампанське не надто романтична діва тут таки заявила, що від шампанського в неї буркотить у животі!
Схоже, доведеться таки переступити традицію, ? краявся сержант. ? А що, невмолима доля не залишає йому вибору! Купить у продавщиці те трикляте вино… ніхто не взнає… А раптом вона здивується, а раптом пирхне єхидно йому в обличчя: „Та що це ви, товаришу сержанте!..” А раптом вибазікає котрійсь із колежанок-продавщиць із інших кіосків… Та певно вибазікає, така сенсація! А ті поділяться новиною зі своїми „патронами“ з відділку…
Сержант гостював у напівтемному закапелку „свого“ кіоску, пив дармову каву й не знав, що робити… А якось, звично зазирнувши до знайомого віконечка, почув, що впустити дівчина його не може, бо дзиґлик у тісному куті торгової точки зайнятий. На підтвердження її слів до ошелешеного сержанта визирнула з надр кіоску іронічно-нахабна мармиза,

1 2 3 4 5 6 »

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери