Завантажити

посвідчувати свій професіоналізм, лише здіймаючи до нечуваних висот їхню якість. До того ж похорон завжди трапляється несподівано, все треба робити надзвичайно швидко й від умілості куховарки залежало за таких обставин чи не більше ніж на весіллях. Немолоду досвідчену куховарку шанували, будь-якого дня чи навіть ночі готова вона була відгукнутися на просьби згорьованих родаків покійного.
Але якось приїхали ховати старого батька діти зі столиці, вони полінувалися готувати поминальний обід удома, замовили його в їдальні. Сельчани дивувалися потім: як це самі не додумались, воно ж настільки легше! Куховарка залишилася без роботи…
Після інсульту вона довго не виходила з хати, а коли вийшла, то не зразу впізнала рідне село: низенькі штахетники багато хто позамінював громіздкими бетонованими загорожами, вивищувалися над загорожами помпезні металеві ворота. Стара нипала селом і не бачила людей. Вона підходила до воріт і стукала в них акацієвим ціпком: „Одчиніть, людоньки, одчиніть! Пустіть, я зварю вам капуснячку!..“ Але ніхто не відчиняв…




Жовтень 2009р.

читати