Завантажити

хибно “братьи”, у Хл. “брат ти”.
377 В Іп. “ни на полоноу” (перероблене з “ни налысоу”), у Хл. “ни на полкоу”.
378 В Іп. “Борка же Оловянца”, “и Борко и Оловянець”, “с Боркомь и со Оловянцемь”, — ідеться про одну особу, а не про дві.
379 В Іп. “и повhдаша слоуги его Володимhру”, у Хл. “и повhдаша Вълодимероу слугы его”, — приймаємо читання Хл.
380 В Іп. “братоу”, у Хл. “брате”.
381 В Іп. “Князя Володимеря роукописаніе”, у Хл. цього заголовка нема.
382 В Іп. “Городелъ”, у Хл. “Городло”.
383 В Іп. “страдали” (трудилися, робили), у Хл. “тягли” (відбували повинності).
384 Речення це складне для перекладу і тлумачення. В Іп. “аже боудеть князю городъ роубити. ини (у Хл. “и они”) к городоу а поборомъ. и тотарыциною. ко князю”. Суть розпорядження полягає в тому, що побори й данину, яку з населення стягали для татар, треба було віддавати не княгині, як власниці города чи села, а князеві (в даному разі Мстиславу), як носієві державної влади; що ж до участі в побудові городів, то за Іп. ніби виходить, що підлеглі княгині люди до цього не зобов'язані, за Хл. — зобов'язані, і це, гадаємо, ймовірніше.
385 В Іп. “Фодорка” (перероблене з “Ходорка”), у Хл. “Ходорка”.
386 Гривня кун — гривня грошей; шарлат (скарлат) — шовкова яскравочервона тканина; броні дощаті — панцир зі сталевих бляшок.
387 Першого тижня великого посту (див. прим. 2 до 1074 р. та ін.).
388 Воздвижальний хрест — напрестольний.
389 В Іп. “не псахъ” (однина), у Хл. “не списахом” (множина).
390 Див. прим. 2 до 1279 p.
392 Додано з Єрмол.
393 В Іп. хибно “не слышалъ єсмь” у Хл. “слышалъ єсмь”.
394 В Іп. і Хл., очевидно, помилково “иже”; треба “иди”.
395 Ці вставлені у пряму мову слова про реакцію Володимира на смерть Лестька (Лешка) доречніші нижче, коли Ольга передала звістку своєму чоловікові (після “повідала мову Яртакову”).
396 В Іп. ці два речення написано кіновар'ю, як заголовок.
397 Звідси розпочинається велика, дещо вільна (переосмислена або попсована під час переписування) цитата зі “Слова о законі і благодаті” їларіона; його б похвалу Володимирові Святославичу переадресовано Володимирові Васильковичу; у Хл. текст ближчий до оригіналу, ніж в Іп.
398 В Іп. і Хл. “нощныя”, “нощныа”:
в Іп. “нещаныа” (перероблене в “нещадъныа”).
399 В Хл. “дневныа”; в Іп. і Хл. “дивныя”.
400 Додано з Хл., є ці слова і в біблійному тексті.
401 Даниїл IV, 24.
402 Ці слова є в Хл. і в Іп..
403 Послання Іакова II, 13; Книга премудрості Ісуса, сина Сірахового XVII, 18.
404 Єванг. від Матфія V, 7.
405 Додано з Хл., є ці слова і в біблійному тексті.
406 Послання Іакова V, 20; далі продовжується текст із “Слова о законі і благодаті”, але пропущено 90 слів.
407 Див. прим. 2 до 1015 p. “Повість минулих літ” та їларіон порівнюють діяльність хрестителя Русі Володимира Святославича з державно-релігійними заходами Константина І Великого; тут це порівняння перенесено на Володимира Васильковича.
Тут закінчується цитата з Iларіона.
408Див. прим. 18 до 1147р.
409 Ця молитва — цитата з Київського літопису під 1147 p.
410 В Іп. “no семь неділь”, у Хл. “по 7 недел”; навряд чи жив Володимир 49 днів після причащання і без їжі; та й причащання припадало б тоді на осінь, а не на зиму.
411 Від слів “відчув у собі” до “рожденному” — цитата з Київського літопису під 1197 p.
412 Як видно, рік цей проставлений за вересневим літочисленням.
413 Олена — удова Романа Даниловича (див. прим. 2 до 1281 p.).
414 Для характеристики Володимира, опису його передсмертних днів та похорону, молитов використано, крім “Слова о законі і благодаті”, матеріали Київського літопису (про Андрія Боголюбського, Романа Ростиславича та ін.). Зокрема, примовляння Ольги — це пристосуванняповторення плачу жони Романа Ростиславича (під 1180 p.), і тому не ясно, до кого уподібнюється Володимир-Іван, можливо, до Іоанна Златоустого, Іоанна Богослова чи ще когось іншого; Іоанн — древньоєврейське “дар”, або “благодать божа”.
415 Від слів “Добре б нам” до “всі ми зосталися” — цитата з Київського літопису із плачу новгородців над покійним Мстиславом Ростиславичем у 1180 році; нижче — також цитата звідси.
416 У Володимирі, отже, жили колоніями німці, сурожці (жителі з Сурожа), купці з Новгорода Великого, євреї.
417 Єванг. від Матфія XXV, 40.
418 Псалом СХІ, 5—6.
419 Від слів “на весь [бо] церковний чин”, до “царства земного” — цитата з Київського літопису із характеристики Андрія Боголюбського

читати