Завантажити

здійснювати свавілля тупої воєнної диктатури... Будемо відверто говорити, як друзі. Після Вітчизняної війни наша країна вступила в період вражаючих контрастів. З одного боку, піднесення народного патріотизму, волелюбства, а з другого — наступ реакції у відвертих і найдошкульніших формах. Дворянська інтелігенція, що вся разом ішла на боротьбу за спасіння вітчизни, тепер розкололася на два табори. Як завжди в часи мракобісся і тиранії, виступали поодинокі будителі, провісники волі. Завжди їх боялися і знищували тирани. Пригадайте з римської історії тирана Тіберія, який переслідував історика Кремуція, бо вважав небезпечними людей розуму. Так і в наш час дух аракчеєвщини і дух вольності несумісні. Ростуть, підіймаються бурхливі хвилі, хоч поки що розбиваються об мури реакції. Але навіть краплини води довбають каміння! А слова поетів діють сильніше за краплини води... Послухайте ось, як пише молодий поет Пушкін. Це із вірша “Вольность”, який я недавно одержав зі столиці.
Хочу воспеть свободу миру,
На тронах поразить порок.
А от ще разючіші рядки:
Тираны мира! трепещите!
А вы мужайтесь и внемлите,
Восстаньте, падшие рабы!
— Далі читайте ви, — передав вірш Івану Петровичу, а сам лише повторював з прочитаного: — “Самовластитель-ный злодей! Тебя, твой трон я ненавижу...” Сильно! Вражаюче! От що значить слово! Ви поет і це розумієте краще за мене.
Новиков розповів про столичний досвід організації масонських лож, де учасники домовлялися до спільної діяльності, до взаємосприяння.
— Я маю доручення, — повідомив він, — організувати в Полтаві відділення столичної ложі “вільних каменярів”, як по традиції називають себе масони.
Іван Петрович ще в армії зустрічався з офіцерами, які брали участь у масонських ложах, слухав від них про таємні збори, наповнені містичними дійствами. Це все не відповідало життєвій, відвертій його вдачі. Тому він зауважив:
— Я не бачу великої користі від таємних сходок аристократів, що ховаються за затемненими вікнами, одягають якесь надзвичайне вбрання, виголошують якісь символічні сповіді. Правду треба шукати в житті.
— Ви не маєте повного уявлення про товариство “вільних каменярів”. Головне полягає в ідеї братерської любові, рівності, взаємодопомоги, самопізнання і морального самовдосконалення...
— То з цим не треба ховатися в темних кімнатах. Краще виносити все на світ сонця.
— Справа в тому, що світ сонця занадто захмарений у наші часи. Масони проголошують сповіді без попів і єпископів, вони проти церковщини. Та, зрештою, різні можуть бути форми об'єднань, де сходяться люди, ховаючись від блюстителів державного порядку.
— Все-таки мені подібні зібрання нагадують сентиментально-моралізаторську комедію, в якій лише не вистачає зітхання дам.
— Але навіть комедія може обернутися на драму, коли в неї внести поглиблений зміст. Признаюсь вам, що наші завдання далеко ширші. Треба насамперед ближче пізнати людей, привчитись до конспірації, а потім...
Новиков утримався сказати, що під прикриттям масонської ложі в столиці було утворено політичне товариство “Союз порятунку”.
— Наша масонська ложа буде відділенням столичної “Астреї”. Вам доведеться в ній виконувати роль витії. Тобто проголошувати підготовлені повідомлення, зачитувати твори, що поступатимуть до нас на зразок того вірша, з яким ми познайомились сьогодні.
Іван Петрович дав згоду прибути на збори масонської ложі...
З кожною зустріччю тіснішали взаємини друзів. Новиков знайшов у особі Івана Петровича самобутню, розумну людину...
У 1818 році на посаду ад'ютанта генерал-губернатора Рєпніна прибув з Петербурга підполковник Матвій Іванович Муравйов-Апостол. Він зустрівся з Новиковим.
Ще перед від'їздом зі столиці за участю братів Мурав-йових-Апостолів було створено таємне товариство “Союз благоденства”, замість раніше заснованого “Союзу порятунку”. Нове товариство виразніше визначило політичну програму, прийняло статут, в якому вимагалося розповсюджувати освіту, засновувати благодійні заклади та готувати державний переворот.
Муравйов-Апостол познайомив Новикова зі статутом “Союзу благоденства”, повідомив, що в товаристві намічаються два крила: одні висловлюються за конституційну монархію, а інші — за республіку.
— Республіканці беруть верх, — додав він. — Центральна управа нашої організації покладає надії на українські групи. Ми повинні тримати зв'язки з Пестелем. Цього року його призначено в Тульчин у штаб армії. В Кам'янці перебуває наш друг Сергій Волконський. Полтавська група має розгорнути діяльність спільно з іншими групами. Нам треба мати надійних впливових людей.
— Я вважаю одним з таких Котляревського — автора української “Енеїди”, — вставив Новиков.
— Ваші міркування правильні. Я добре знаю Івана Петровича. Він чудово розуміється у військовій справі. Нам треба таких.
— Я маю намір підготувати Котляревського до вступу в нашу

читати