Електронна бібліотека/Проза

Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Завантажити
« 1 2 3 4 5

Він відтягався донизу, колись ця вага була для Христини приємною, бо то був заробіток. Тепер то була мука. Підсліпуватий вечір огортав гори, в селі почали світити лампи, а вони ще блукали на верхів’ях. Напарниця, чеченка Таня, якій лазити по горах було природно, як дихати, видряпалася на самий вершечок гострого гребеня. Христина хотіла було зачекати її, але та крикнула:
- Иди сюда, здесь быстрее наберем! Уйма каштанов, за пять минут будем собираться домой!
Христина влізла за нею. Жінки миттю набрали черезплічники доверху й обережно почали спускатися вниз. Христина жодного разу не пожалілася на біль напарниці, і та, нічого не зауваживши, безтурботно йшла попереду. Аж коли перестала чути шурхіт за плечима, обернулася назад.
- Кристина, ты где? Я тебя не вижу!
Їй відповів стогін. Христя навколішках стояла на самому краю урвища і трималася за груди. Вона сповзала на землю, втрачаючи свідомість. А потім умлівіч важкий черезплічник переважив легке тіло Христини, і її не стало.
Таня, кинувши ношу, як могла швидко збігла вниз, між камені й рідку пінієву поросль.
Через два дні Орися мала важку півгодинну розмову з сільським головою, а осиротіла родина дочекалася з наступним бусом важкої передачі. У малому пакунку лежав стриманий лист чужою рукою, де обіцялося приїхати на Різдво з заощадженими грошима покійної.

« 1 2 3 4 5

Останні події

29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі


Партнери