Завантажити

Оленку.
О л е н к а. Відпусти мене додому!..
В о д я н и к. Ха-ха-ха! Відпустити Оленку? Ха-ха-ха! Відпущу... (Схопив несподівано Оленку за руку, кинув її до служки). Відпущу... Коли всі загадки мої ти відгадаєш, коли все зробиш так, як я тобі звелю, тоді сестру твою Оленку, а мою царівну водяну я відпущу на волю. Коли ж ти загадок моїх не відгадаєш, тоді тебе й братів твоїх ще й коваля в придачу звелю скарати я на смерть.
О л е н к а. Братику Котигорошку, не домовляйся з ним. Він і тебе, і всіх вас згубить.
К о т и г о р о ш к о. Не бійся, Оленко. Коли треба буде, ми зуміємо себе захистити.
В с і. Зуміємо!
— Правда твоя, брате.
К о т и г о р о ш к о. Погодимось на це?
В с і. Дивися, брате, тобі видніше.
— Погодимось.
— Відступати нам не випадає.
— Не боягузи ж ми.
К о т и г о р о ш к о. Загадуй свої загадки.
 
Для Водяника виносять крісло. Сходяться всі служки, і військо, і танцюристки.
 
В о д я н и к. Що є на світі найпрудкіше, найсолодше і найм'якіше?
В е р н й д у б. Найпрудкіше... Хіба що заєць?
П' ю - і - н е - н а п' ю с я. Цікаво, дуже цікаво... Найпрудкіша — ластівка.
К р у т и в у с. Подумати треба.
Ї м – і – н е – н а ї м с я (вискакує наперед). Подумать треба! О! Я вже знаю! Найпрудкішим є на світі наш брат Біжу-й-не-набіжуся!
 
Той, схопившись з місця, починає бігати. Водяник і всі його прибічники регочуть.
 
В о д я н и к. Спиніть його, спиніть! Коваль (бере Біжу-й-не-набіжуся за руку). Сідай!
Ї м – і – н е – н а ї м с я. Я знаю... Я вже відгадав. А найсолодшим буде мед! А найм'якшим — подушки пухові!
 
Сміх.
 
В о д я н и к (до Котигорошка). Що скажеш ти?
К о т и г о р о ш к о. Найпрудкіша на світі думка, найсолодше — сон, а найм'якше — кулак, бо на чому б ти не лежав, а все кулак під голову мостиш.
В о д я н и к. Правда. Ти бачиш оту гору?
К о т и г о р о ш к о. Бачу. Водяник. Чи зможеш ти з гори тієї пошить мені кожух?
К о т и г о р о ш к о. Чом не пошити? Пошию, але тоді, коли ти мені з піску ниток зсукаєш.
 
Схвалення серед братів.
 
В о д я н и к. Язик у тебе гострий мов бритва. А розум меткий, наче блискавиця! (Глянув убік). Подати мені отой горщик!
 
Дають.
 
Залатай оцю дірку — і я звільню з неволі Оленку.
К о т и г о р о ш к о. Добре. Чом не залатати? Залатаю. Але спочатку виверни його навиворіт.
В о д я н и к (зі злістю надіває горщик на голову одному зі своїх служок). Це ще не все. Я хочу, щоб ти обігнав мого меншого брата.
О л е н к а. Ти говориш неправду. Він тобі не брат. Це найкращий у твоєму царстві бігун.
В о д я н и к. Я тебе не питаю. Мовчи!
О л е н к а. Не буду я більше мовчати...
К о т и г о р о ш к о. Якщо ти, Водянику, брата виставляєш, то брата поставимо й ми.
В о д я н и к (б'є в долоні).
 
З'являються слуги.
 
Мого гінця покликати сюди.
 
Слуги виходять.
 
Ще раз нагадую: коли змагання ти програєш, вам всім буде негайна смерть — і смерть страшна. Чи згоден ти змагатися тепер?
К о т и г о р о ш к о (до Біжу-й-не-набіжуся). Ну, брате Біжу-й-не-набіжуся, виручай!
Б і ж у - й - н е - н а б і ж у с я. Попробую.
 
З'являється гонець — високий, з довгими, як у чаплі, ногами.
 
В о д я н и к (гінцеві). Бігтимеш до брами і назад. Коли не виграєш змагання, я батогами тебе засічу!
 
Гонець вклоняється.
 
Г о н е ц ь. З ким маю я змагатись?
Б і ж у – й – н е – н а б і ж у с я. Зі мною. (Бігає навколо гінця).
Г о н е ц ь (зміряв його презирливим поглядом). Курча!
В о д я н и к. Помчали!
В е р н и г о р а. Помчали.
 
Музика.
 
В е р н и д у б. Як вітер буряний.
П' ю - і - н е - н а п' ю с я. Цікаво, дуже цікаво, хто буде переможцем?
В о д я н и к. Ага, мій гонець обганяє.
Ї м - і - н е - н а ї м с я. Обганяє його гонець. Що ж тепер буде?
К р у т и в у с. Мовчи! Дивися й мовчи.
О л е н к а. Вони порівнялись знову.
К о т и г о р о ш к о. До брами підбігає першим Біжу-й-не-набіжуся.
К р у т и в у с. Мчать назад.
Ї м – і – н е – н а ї м с я (кричить, розмахуючи руками). Давай... давай!.. Біжу-й-не-набіжуся! Рідненький братику, давай, да-а-ва-а-ай!
В о д я н и к. Уб'ю! Батогами засічу до смерті... Голову зітну! (Погрожує кулаком).
О л е н к а. Він доганяє брата. Він обганяє його.
В о д я н и к. Ха-ха-ха! Гонець мій зрозумів, що не зносити йому голови, коли не виграє змагання!
Ї м - і - н е - н а ї м с я. Наддай, братику, наддай! Отак... Молодчина!.. Ага, знай наших... Відстає Водяників гонець.
В е р н и г о р а. І справді, відстає.
В е р н и д у б. Біжу-й-не-набіжуся знову вирвався вперед! *
П' ю - і - н е - н а п' ю с я. Цікаво, дуже цікаво!
В о д я н и к (люто кричить). Уб'ю! Засічу батогами! Засічу!..
О л е н к а (кидається вперед). Братику! Рідний! Переміг...
 

читати