Електронна бібліотека/Проза

чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
Завантажити

але, схоже, давні українці просто вимерли. Ну не зовсім всі вимерли, а лише найгірші — кращі лишилися. Оксамитова Ела вчора водила мене до краціорами. Там все так блищить, що аж захоплює дух. На чотирнадцятій хвилині почалася ваша пісня “Корбетні у квітні тримаються блакитні”, і я точно зрозуміла, чому кохаю вас. Ви дуже добре відчуваєте те, про що співаєте. От мало хто з моїх знайомих скаже, що корбетні блакитні, вони й синіми-то бувають дуже рідко, але ж у квітні такий осяйний настрій, що все здається блакитним — навіть корбетні. А вам подобаються дівчата?

Ваша Марічіка.

Марс, Великий Сирт, 48069, 12-34, М

Атмосферний тиск потроху вирівнюється, і я вже можу іноді виходити надвір. Компанія у нас тут — не дуже. Окрім Полторакі живе ще півдесятка нудних псевдоботів. Я не раджу вам з ними спілкуватися. Це істоти без мети та моральних принципів, понівечені грубим втіленням у життя ідеалів занепалого трансгуманізму. Уявіть собі пані Циплакову, що вже 34 роки сама із собою грає у шахи! Я не знаю, який у тому сенс, але вона виглядає цілком щасливою. Оце й біда! Коли я була жінкою, то розуміла щастя інакше. Але ж тепер настали інші часи. Іноді мені здається, що настало майбутнє, хоч сучасна наука і вважає, що лінійність часу — це ілюзія. Я також чула про те, що перші триста років життя людина каже собі: “Це — мої ноги, це — мої руки, це — моя голова”. А потім їй вже все одно. Просто мало що лишається свого. Вчора я вештався Лабіринтом Ночі і думав про себе, хоч це й звучить надто егоїстично, але про кого ж мені ще думати? У старих радянських газетах писали “Ленін — завжди живий”, і я нарешті розумію ці слова правильно, бо Ленін — це я. Чому я Ленін? Бо на генному рівні ми майже ідентичні. Грубо кажучи — я його клон. Тільки реальний Ленін прожив 53 роки, а я — вже 251. Мені трохи шкода, що на мене ніколи не нападе Яків Кошельков. По-перше, він тут швидко задихнеться, а по-друге, в мене нема що й забрати. Навіть браунінгу немає. Кому потрібен такий злидень?

М.

Земля, Центральноукраїнська республіка,
Київ, Саксаганського, 20.

М, о М! Я так і знала, що ви — Ленін. Але тепер мені спала на думку інша загадка. Якщо чесно, вона мене непокоїть. Ви чоловік чи жінка? Ела каже, що для фейків це не має жодного значення, але ж ми з вами вже домовилися, що ви — не фейк. Не засмучуйте мене, будь ласка. Я знаю, що ви чоловік, а форми дієслів минулого часу із жіночими закінченнями — це така ваша незбагненна особливість. Я теж іноді люблю так казати про себе, ніби я хлопчик. Я вже купила квиток. Завтра я лечу до вас і побачу вас. О боже! Не можу у це повірити. Я знаю, що ви мене не чекаєте і навряд чи взагалі читаєте мої листи. Кажуть, що вам пише щонайменше 24 000 000 мільйони маленьких дівчаток від 12 до 16 років. Це нібито ваша цільова аудиторія. Ну то й що? Я все одно лечу до вас. Якщо до вас у око потрапить трохи марсіанської пилюки, спробуйте заплакати. Кажуть, це допомагає. А ви можете заплакати?

Ваша Марічіка.

Марс, Великий Сирт, 48069, 12-34, М

Фобос та Деймос — це явно об'єкти з поясу астероїдів. Вони не йдуть у жодне порівняння з Місяцем, і не викликають у мене жодних почуттів. Між нами — це просто велетенські каменюки у небі. Коли це можливо, я намагаюся їх не помічати. Земля ж навпаки схожа на маленький смарагд. Якщо б любив дорогоцінні каміння, то вона б збурювала в мені пристрасть. А так — вона лише око, що постійно спостерігає за мною. Я б не витримав без цього постійного спостереження. Тут йдеться зовсім не про самотність, до якої я давно звик. Я уявляю своє життя без постійної уваги. Бо я вартий тої уваги. Ці слова, що я пишу та відправляю у порожнечу космічного простору, вони варті того, аби їх прочитати. Аби зосередитись на них. Бо я — це слова. Вчора до мене прилітала маленька дівчинка Марічіка. Вона обійшла навкруг мене, торкнулася рукою прозорих бокових панелей, натиснула декілька клавіш на пульті. Здається, вона була розчарована моєю зовнішністю. І це не дивно. Хіба важливо, як саме ми виглядаємо?


24.

Івано-Франківськ
@
 «Оголошується  посадка на швидкий поїзд…» - металевий голос  станційної тітоньки  спам’ятав біля входу на перон.
 Їду?Та їду!По що?А хіба я знаю?Відпустила себе на волю,та й мандрую вслід за душею.

«Привіт!Слухай,тобі відоме таке ім’я – Квітка  Цісик?»
«Привіт!Так,я в дев’яностих чула, на касетниках ще. Там такий голос чистий!»
«Ой, ну то щось розкажи! Не повіриш – почула кілька слів «Ой верше мій, верше…» І щось мені зробилося! Давай шукати в інеті пісню – видибала це ім’я. Пісень собі натягала як сорока. Тепер слухаю, і все – я поза часом!»
Отетеріло глипаю на монітор,не вірю. Як то так?!! Ще й відлуння не стихло мені: «…вже ми так не буде, вже ми так не буде, як, як було перше…»
Скидаю посилання вже навстоячки, треба бігти. Телефон слухняно висвічує дату й час. Березень, двадцять шосте. Березень?!
«Слухай, це якесь дивне! Адже

Останні події

18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
06.04.2025|20:35
Збагнути «незбагненну незбагнеж»
05.04.2025|10:06
Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
05.04.2025|10:01
Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
05.04.2025|09:56
Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію
30.03.2025|10:01
4 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
30.03.2025|09:50
У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
20.03.2025|10:47
В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра


Партнери