Re: цензії

31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Закохатися в життя — означає повернутися до себе
29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Без миті немає вічности
26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»

Інфотека - письменники

Вільчинський Олександр

Народився на Тернопільщині 2 січня 1963 року, закінчив Львівський університет, працював журналістом у Одесі й Тернополі.

Майже десять років — головним редактором міської газети, депутатом міськради двох скликань поспіль, а також — прес-секретарем, безробітним, працівником обласного центру зайнятості, шеф-редактором видавництва. Автор книжок оповідань та повістей «Що скаже батько» (1989), «Дежа вю. Спроба повернення» (2002), романів «Неврахована жертва» (2002), «Суто літературне вбивство» (2003), «Останній герой» (2004), «Віагра для мера» (2006), п’єси «На всі гроші» (2006).

Лауреат «Коронації слова—2002» та володар ґран-прі і першої премії «Коронації слова—2003», стипендіат «Gaude Polonia—2005».



Партнери