Re: цензії

31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Закохатися в життя — означає повернутися до себе
29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Без миті немає вічности
26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»

Інфотека - письменники

Кадаре Ісмаїл

Народився 1936 року у місті Гірокастра, навчався в університеті Тірани та у Літературному інституті імені Горького у Москві.

Кілька років він був депутатом албанського парламенту. 1990 року він попросив політичного притулку у Франції, але незабаром політичні зміни у Албанії дозволили йому відмовитися від ідеї еміграції, і відтоді він ділить час між Францією та батьківщиною.

Відомим Кадаре став після роману «Генерал мертвої армії», який побачив світу Тірані 1963 року, а 1970 року він був перекладений французькою.

Після цього вийшли друком романи «Чудовисько», «Фортеця», «Хроніка у камені», «Сувора зима» тощо. Його книги перекладені 40 мовами.

2005 року Ісмаїл Кадаре завоював першу Міжнародну Букерівську премію.

2009 року Кадаре  став лауреатом престижної іспанської премії принца Астурійського у галузі літератури



Партнери