Re: цензії

04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Повернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
02.11.2026|Буквоїд
У перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
29.10.2026|Василь Кузан
Реалізм абсурду
27.10.2026|Юлія Манякіна
Музика розшарпаної цілости
26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Пам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Жити, поки життя триває
22.10.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зробити вибір
20.10.2026|Буквоїд
Коли Попелюшка обирає бунт, а не принца
20.10.2026|Ірина Голуб
Історія, яку не розповідають без суперечок
Дві сестри і дівчина, яка колись була кішкою: українською вийшли повісті «Дві Лотточки» Еріха Кестнера та «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт

Інфотека - письменники

Кадаре Ісмаїл

Народився 1936 року у місті Гірокастра, навчався в університеті Тірани та у Літературному інституті імені Горького у Москві.

Кілька років він був депутатом албанського парламенту. 1990 року він попросив політичного притулку у Франції, але незабаром політичні зміни у Албанії дозволили йому відмовитися від ідеї еміграції, і відтоді він ділить час між Францією та батьківщиною.

Відомим Кадаре став після роману «Генерал мертвої армії», який побачив світу Тірані 1963 року, а 1970 року він був перекладений французькою.

Після цього вийшли друком романи «Чудовисько», «Фортеця», «Хроніка у камені», «Сувора зима» тощо. Його книги перекладені 40 мовами.

2005 року Ісмаїл Кадаре завоював першу Міжнародну Букерівську премію.

2009 року Кадаре  став лауреатом престижної іспанської премії принца Астурійського у галузі літератури



Партнери