Re: цензії

29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром

Інфотека - письменники

Кадаре Ісмаїл

Народився 1936 року у місті Гірокастра, навчався в університеті Тірани та у Літературному інституті імені Горького у Москві.

Кілька років він був депутатом албанського парламенту. 1990 року він попросив політичного притулку у Франції, але незабаром політичні зміни у Албанії дозволили йому відмовитися від ідеї еміграції, і відтоді він ділить час між Францією та батьківщиною.

Відомим Кадаре став після роману «Генерал мертвої армії», який побачив світу Тірані 1963 року, а 1970 року він був перекладений французькою.

Після цього вийшли друком романи «Чудовисько», «Фортеця», «Хроніка у камені», «Сувора зима» тощо. Його книги перекладені 40 мовами.

2005 року Ісмаїл Кадаре завоював першу Міжнародну Букерівську премію.

2009 року Кадаре  став лауреатом престижної іспанської премії принца Астурійського у галузі літератури



Партнери