Резиденція була заснована 2018 року з метою підтримки письменників, а також промоції Харкова і його культури в Україні та світі. Письменники – учасники резиденції – отримують можливість впродовж місяця мешкати в Харкові для роботи над власним твором, а також для знайомства з містом – його історією, культурою, людьми. Цього року вперше заплановані чотири місячні резиденції – весняна, літня, осіння та зимова – для двох українських прозаїків, українського перекладача та закордонного автора.

Для участі в літературній резиденції 2019 року було отримано 26 заявок, серед яких 9 – від закордонних авторів, 5 – від українських перекладачів і 12 – від українських прозаїків. Заявки надходили від письменників з Румунії, США, Хорватії, Австрії, Німеччини, Голландії та Ізраїлю. Участь у резиденції зацікавила як знаних авторів, так і початківців.

Журі у складі Сергія Жадана, Оксани Луцишиної, Алли Татаренко, Олега Коцарева, Андрія Куркова таємним голосуванням обрало чотирьох учасників Харківської літературної резиденції 2019 року.

Так, у травні до Харкова на місяць приїде український прозаїк Любко Дереш для роботи над романом про сучасну Україну та епоху постправди. У липні перекладачка Ярослава Стріха працюватиме над перекладом роману “Transcription” популярної сучасної британської письменниці Кейт Аткінсон. Німецький письменник Міхаель Целлер, який вперше побував у Харкові 1994 року, у вересні 2019-го планує написати тут цикл оповідань для своєї третьої збірки короткої прози. У листопаді українська авторка Катерина Калитко працюватиме над книгою про "маленьких людей", зокрема жінок, на тлі складних історичних подій 1917-1921 років – спроби становлення української державності. Під час перебування авторів у Харкові також плануються творчі зустрічі та інші заходи за їхньої участі.

Організатори сподіваються, що Харківська літературна резиденція стане сталим проектом, і щороку для роботи над власними творами до міста приїжджатимуть сучасні українські та закордонні автори.

Проект реалізується за організаційної підтримки Харківського ЛітМузею. Кураторка Харківської літературної резиденції – Тетяна Пилипчук.

Любко Дереш (1984) — український письменник. Дебютував у віці 17 років романом "Культ", що вийшов друком у видавництві "Кальварія". Є членом Всесвітньої ліги "Розум поза наркотиком", з вересня 2017-го є посланцем з питань толерантності Проекту розвитку ООН в Україні. Автор романів "Культ", "Поклоніння ящірці" , "АРХЕ", "Намір!", "Трохи пітьми" та ін., оповідань та есе, а також книжок для дітей. У 2017 році письменник опублікував свій десятий роман — "Спустошення". Твори Любка Дереша виходили перекладом у Польщі, Німеччині, Франції, Італії, Вірменії, Грузії. За мотивами романів та оповідань Дереша в Україні та за кордоном була поставлена низка драматичних вистав. За романом "Намір!" у 2016 році було знято короткометражний фільм.

Ярослава Стріха (1988) – українська перекладачка (англійська, польська, їдиш). У 2017 році захистила дисертацію при кафедрі слов’янських мов і літератур Гарвардського університету. Перекладає художні твори ("Життя за життям", "Руїни бога" і "За лаштунками в музеї" Кейт Аткінсон, "Місто Боуган" Кевіна Баррі, "Вартові" Алана Мура й Дейва Ґіббонса), історичні монографії ("Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни" Сергія Єкельчика, "Штетл. Золота доба єврейського містечка" Йоханана Петровського-Штерна, "Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795" Анджея Сулими-Камінського), есеїстику ("Євреї та слова" Амоса Оза й Фанії Оз-Зальцберґер, "Метафори і пам’ять" Синтії Озік, "War. Journalism from the Front Line"), праці з літературознавства, мистецтвознавства, культурології ("Нечуваний Нечуй. Реалізм в українській літературі" Максима Тарнавського, "Культура в підмурках громадянського суспільства" Паскаля Ґілена і Тайса Ляйстера, "25 Years of Presence. Contemporary Ukrainian Artists"). Має відзнаки Львівського книжкового форуму 2018 р., Премії міста літератури ЮНЕСКО 2018 р.

Міхаель Целлер (1944) – німецький письменник, опублікував більше 40 книг, серед яких дві збірки оповідань і восьми романів, один із яких –"Кропп. Звіт" – у 2016 році було перекладено українською мовою. Неодноразово бував в Україні, зокрема в Харкові. На початку 90-х, разом із Райнгардом Кнодтом Міхаель Целлер заснував премію імені Германа Кестена для дітей гімназії № 23 міста Харкова, які мають особливі успіхи у вивченні німецької мови, літератури та перекладу. Творчі зв’язки з названою гімназією німецький письменник підтримує весь цей час.

Катерина Калитко (1982) — письменниця і перекладачка. Авторка семи збірок поезій, дві з яких — "Бунар" та "Катівня. Виноградник. Дім" — відзначені премією "Літакцент року" у 2018-му та 2014 роках. Опублікувала також дві книжки короткої прози: "М.істерія" (Київ, Факт, 2007) та "Земля Загублених, або маленькі страшні казки" (Львів, ВСЛ, 2017). Лауреатка Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського-2017. Володарка премії Книга року ВВС-2017 (за книжку "Земля Загублених"). Лауреатка міжнародної премії Vilenica Crystal 2016. Нагороджена незалежною премією Women in Arts Award від UN Women у рамках HeForShe Arts Week 2019.