
Re: цензії
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Леся Мудрак стала лауреаткою фестивалю поезії «Дні Наїма»
Поетка специфічного і не для всіх прийнятного жанру (еротична лірика) Леся Мудрак, стала лауреаткою цьогорічного Всесвітнього фестивалю поезії «Дні Наїма».
Сорок учасників з різних країн світу: САД, Канада, Мексика, Франція, Данія, Голандія, Німеччина, Італія, Бельгія, Польща, Туреччина, Болгарія, Пуерто-Ріко, Црна Гора, Албанія, Косово…
Відзначено було лауреатів Кристину Ленковську ( Польща) й Юана А. Франгуя (Пуерто-Ріко). Але перший приз – дві головні нагороди та статуетки фестивалю дісталися Лючії Вілагарсія з Мексики та Лесі Мудрак з України.
З такої нагоди було взято бліц-інтерв’ю в директора фестивалю Шаіпа Емерлаху та в самої лауреатки – української поетки:
– Приємно, що українську поезію так високо поцінували, – розповідає Леся. – Я справді відчувала шалений енергетичний вибух і водночас дискомфорт від мовного дисбалансу. В очах глядачів бачила насамперед подив від несподіванки «та-а-а-ке» почути й побачити. Вони були дещо збентежені: хтось насуплювався, хтось іронічно усміхався, а хтось щиро захоплювався. Уперше я настільки боялася вийти на сцену. Боялася публічності, відвертості, бути не почутою, не сприйнятою… Однак страшенно хотілось і вразити! Цікаво було слухати переклади моїх текстів. Геть інше їх трактування у виконанні акторів… Виявилося, що напередодні фестивалю члени журі фестивалю та організатори знали твори кожного з учасників, подані за кілька місяців до початку дійства. Тому приблизне уявлення «хто і чим дихає» члени журі мали…
Загалом, фестиваль викликав незабутні враження! Мене особисто причарувала лірика Юана А. Франгуя з Пуерто-Ріко – така розкута, незаангажована, ритмічна; сповнені тонкого звукопису вірші поетки Семи Гюлер з Туреччини, дивовижні поезії французького поета Анатасу Ватчев де Терасу, Слажани Кукачки з Македонії, Кристини Ленковської з Польщі… Особливо вражало щире зацікавлення лірикою шанувальників, що не часто спостерігається в Україні. Зали, в яких лунало поетичне слово, були вщерть переповнені.
Враження від світової поезії неоднозначне: вона – розсипана, як мозаїка… Наприклад, поет з Італії та поетка з Мю
нхена декламували римовані тести, канадець виголошував еротичні поезії в жанрі таких собі прозопоезій, поетка з Франціско Рой артикулювала прозові ритмізовані уривки, що називаються віршами, в усіх інших авторів – верлібри та білі вірші…Тематика віршів – метафізична, філософська, патріотична, любовна, а також еротична. Я думала, що тільки я читатиму твори подібного жанру… Але, як виявилось, що в світі еротична поезія поширена, може навіть більше, ніж мотиви громадянські…
Поети читали по-різному: хтось з папірцями і в окулярах, хтось наспівно і виклично, а хтось на рівні акторського виконання. Часом, актори, що читали переклади, програвали перед авторами. 50% учасників фестивалю, переважно таланти біля 35-ти років, сприймалися як потужна команда, яка довела, що поезія ще жива.
Моя несподівана нагорода – це і приємність і відповідальність, як і сама поезія… Після щоденного читання під культурним центром , де відбувалось дійство, під стінами скандував фан-клуб: «Кличко і Лесья Мудрак – форевер!!!». Запам’яталися розмаїті екскурсійні подорожі… Тиран і Струга – потрясаючі містечка, озеро Охрид- неймовірне!!
Дякую щиро дирекції та організаторам фієсти!!! Особисто панові Шаіпу Емерлаху за честь брати участь в цьому дійстві! Моїй найближчій подрузі Анні Багряній за підтримку і допомогу! Якщо Україна вже другий рік поспіль здобуває найвищі нагороди, значить наша поезія – справжня… Тепер Україна як переможниця мусить наступного року брати на себе організацію фестивалю… Як це буде – не уявляю… Адже, на відміну від Македонії, у нас прохолодне, іноді прикро байдуже ставлення до лірики. Коли я перед поїздкою звернулася до кількох благодійних фондів відшкодувати дорогу, жоден з них не відгукнувся… Як же ж тепер, при таких обставинах, організовувати фестиваль в Україні наступного року?... Час він врегулює усе, думаю…
Шаіп Емерлаху, директор фестивалю:
– Цьогорічний фестиваль поезії пройшов особливо добре. Була справді захопливо-потужна поезія! Я як директор особливо тішуся, що можу сприяти творенню всесвітнього комунікативного поля лірики, адже в житті нема нічого прекраснішого за її енергію.
У нас дуже серйозний фестиваль. Ми усвідомлюємо велику відповідальність приймати в себе поетів з різних куточків землі. Тому все має бути на високому рівні! Велика робота проходить вже за кілька місяців до початку фестивалю. По-перше, не тільки готується ґрунт для прийому гостей, здійснюються до мовлення про найнеобхідніші речі, а й розшукується достойні кандидатури учасників фестивалю. Переважно ми звертаємося до наших лауреатів з проханням рекомендувати зі своєї країни людей, які могли би, достойно перейняти естафету.
Робота журі зазвичай починається за місяць до початку фестивалю. Його члени, а це найкращі професори з літературознавства, добросовісно перечитують вірші кожного учасника і виносять свої оцінки. На те, хто і як читає або декламує, попереднє рішення журі не впливає, бо статуетки для двох головних нагород готуються завчасно. На фестивалі журі тільки придивляється, чи раптово вони не помилилися у виборі.
Голова журі, Агрон Туфа, – професор з міста Тирану, випускник Московського літінституту ім. Горького, першим вхопився за вірші Лесі Мудрак, вигукнувши: «Футуризм!!! Хлєбніков!!! в українському трактуванні, переосмисленні, доповненні, оновленні… Свіжо, виклично, музично, неподібно на жодного з учасників! Гра словом і формою…».
У Лючії Вілагарсії з Мехіко, – то там цілковитий постмодерн, цитатні моменти й екзистенційні мотиви, що не могли не зворушити справжніх словогурманів.
Але інтрига лишається до останнього дня фестивалю… Кожен переживає за свій виступ, не відаючи, що давно все означено…
Зрештою, цьогорічні нагороди – заслужені. І у нас виник тепер величезний інтерес до українського слова…. Виявляється, що в особі пані Мудрак ви маєте ще і свій поетичний театр…
Віл Ісмаілі, акторка ( Македонія):
– Леся Мудрак – без перебільшення – молодець. Я як професійна акторка, яка знімалася в багатьох фільмах і грала в театрі, просто захопилася віртуозним виконанням поезії молодої жінки. Це щось – дратівливе і спокусливе, настроєве і агресивне, грайливе і беззахисне… Я тепер стежитиму за творчістю Лесі і вболіватиму за її майбутнє, як за потужну зірку!
Лючія Вілагарсія( Мехіко), лауреатка :
– Українська поезія справила могутнє враження – принаймні на мене, ніколи не думала, що там, крім політики, існує творче життя. Леся – надзвичайно музична і метафорична, неначе вірша написав не поет, а композитор. Вона – своєрідна, з різкими поворотами й алогічним мисленням. Тішуся, що мені та їй присудили найвищий приз. У мене виникає бажання пізнати український менталітет, українське слово, якого світова спільнота дуже мало знає.
Лишається тільки порадіти за Лесю Мудрак і побажати творчого лету!
Коментарі
Останні події
- 25.09.2025|14:50Оприлюднено довгі списки Книги року ВВС-2025
- 24.09.2025|13:42Якою буде українська програма на 77-у Франкфуртському книжковому ярмарку
- 24.09.2025|13:40Фестиваль «Книжкова країна»: що приготувало видавництво «Ранок» для дітей і батьків
- 24.09.2025|13:35У листопаді у Львові вдруге відбудеться міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2025|11:02Побачила світ документальна книжка Олександра Гавроша «Розбійники Карпат»
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”