Re: цензії
- 31.01.2025|Олег СоловейЗалишатись живим
- 29.01.2025|Ігор ЗіньчукПрийняти себе, аби стати сильнішою
- 27.01.2025|Марія Назар, м.ТернопільКлючик до трансформації сердець
- 26.01.2025|Ігор ПавлюкМоя калинова сопілка...
- 23.01.2025|Ігор ЧорнийЖертва не винна
- 20.01.2025|Олександра СалійПароль: Маньо
- 16.01.2025|Ігор ЧорнийБориславу не до сміху
- 09.01.2025|Богдан СмолякПодвижництво, задокументоване серцем
- 07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськВолодимир Полєк – жива енциклопедія
- 03.01.2025|Віктор ВербичОбітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
Події
«Тбілісоба» на Андріївському узвозі. Літературна програма
12 жовтня, вже другий рік поспіль, за підтримки Посольства Грузії в Україні, спільними зусиллями Асоціації грузин України «Іберіелі», Всеукраїнського суспільного об´еднання «Георгія», Літературного порталу «LITFEST», ЕСТА Холдінгу та GEM PR agency, на Андріївському узвозі відбудеться свято грузинської культури «Тбілісоба».
«Тбілісоба» - це день міста Тбілісі. На батьківщині його відзначають із великим розмахом. Основні заходи відбуваються на площі Ріке. Цього дня протягом багатьох років тут проводять ярмарки, концерти, городяни влаштовують танці та народні гуляння.
Тож 12-го жовтня Андріївський узвіз вмістить в собі прекрасне та древнє місто - Тбілісі. Тбілісоба на Андріївському займє нижній квартал узвозу - від Контрактової площі до театру Колесо. У програмі свята: грузинські танці та музика у виконанні ансамблю Іберіелі, майстер-класи, конкурси, виставка київської художниці Майї Двалішвілі та грузинська поезія від Літературного порталу «LITFEST». Спеціально з Тбілісі на свято їде унікальний вокальний ансамбль Gordela.
Знайомимо з Літературною складовою свята:
Літературна програма
12 жовтня, початок о 13.00
Андріївський узвіз, сцена «Юність»
1. Сучасна грузинська поезія у перекладах Анни Гріг (Грузія) Поезія Паата Шамугія, Шота Іаташвілі, Темо Джавахішвілі, Ніка Джорджанелі, Като Джавахішвілі, Олександр Лорткіфанідзе.
Анна Гріг - грузинська поетеса, перекладачка. Народилася в 1977 році в Тбілісі. Автор поетичних збірок «Видих», «SOLO», «Восьминіг», «Дробом». Публікувалася в літературних виданнях Грузії (газети - "Вільна Грузія", "Парнас", журнали - "Літературна Грузія", "Альтернатива", "Багатолика країна", літературний альманах "На пагорбах Грузії"), а також у журналі "Октябрь" (Росія).
2. Творчість Шота Іаташвілі у перекладах Маріанни Кіяновської (Україна).
Шота Іаташвілі — грузинський поет, прозаїк, перекладач, мистецтвознавець. Нар. у м. Баку 1966 р. Автор збірок поезії, оповідань, роману, перекладів російських та американських поетів, есеїстики. Учасник багатьох міжнародних фестивалів у Грузії, Росії, Україні, Азербайджані, Румунії, Франції, Голландії. Лауреат премій «Саба» (2007) та «Київські Лаври» (2009). Очолює видавництво та літературний журнал «Альтернатива» в Центрі культурних взаємозв’язків Грузії «Кавказький дім» (Тбілісі).
Маріанна Кіяновська — українська поетеса, прозаїк, есеїст, перекладач, літературний критик та літературознавець. Член Національної спілки письменників України. Координатор Львівського осередку Асоціації українських письменників. З 2011 року є засновницею та директором незалежної літературної премії «Великий Їжак». Лауреат премій імені Богдана-Ігоря Антонича, видавництва «Смолоскип», премії імені Нестора Літописця за найкращу літературну публікацію у журналі «Київська Русь» (2006), премії фестиваля "Киевские лавры" (2012).
3. Переклади Гіо Арабулі (Україна)
Поети: Георгій Арабулі (не перекладач J ), Іраклій Чарквіані, Георгій Лобжанідзе.
Іраклій Чарквіані - грузинський поет, письменник і музикант, відомий також під псевдонімом Mefe ( მეფე - Король ). Поезія його була ексцентрична, музика - еклектична. Він уміло поєднував такі стилі як альтернатива, інді- рок з електронікою і навіть хіп - хопом. У 80-ті роки деякі вірші й оповідання Чарквиани, що мають явний бунтівний характер, публікуються в деяких грузинських літературних журналах. Дебютний соло-альбом «Svan Song», записаний у 93 році в Німеччині, згодом справив великий вплив на формування грузинської альт-музики 90-х років.
Георгій Лобжанідзе - грузинський поет, перекладач. Народився в Хашурі. Закінчив факультет сходознавства Тбіліського університету та аспірантуру з історії релігії і містики на факультеті теології Тегеранського університету (Іран). Захистив дисертацію за темою "Ісус і Марія в Корані". Автор трьох книжок віршів. Переклав на грузинську мову Коран і вірші багатьох арабських і перських класичних і сучасних поетів. Працює викладачем арабської мови і літератури в Тбіліському університеті, керує центром вивчення ісламської культури при "Кавказькому домі". Лауреат іранської премії "Книга року" за кращий переклад Корану на іноземну мову (2007) та щорічної премії "Саба" за кращу перекладну книгу (2008).
Гіо Арабулі - журналіст, перекладач. Закінчив Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова. Працював прес-секретарем Національної спілки письменників України.
4. Творчість Звіада Ратіані у перекладі Олексія Цвєткова (США), Бахита Кєнжеєва (Росія, США) та Бориса Херсонського (Україна).
Звіад Ратіані - поет і перекладач. Народився в 1971 р. в Тбілісі. Закінчив 1992 факультет зв´язку Тбіліського технічного університету. Працює інженером. Автор чотирьох книг віршів. Перекладав грузинською вірші Р.М. Рільке, Т. Еліота, Е. Паунда, Р. Фроста, У. Х. Одена, Р. Лоуелла, Д. Уолкотта та ін. Лауреат кількох літературних премій, у т. ч. премії Інституту Гете (1999) за переклади віршів П. Целана та премії імені Важі Пшавели за поетичну збірку “Дороги та дні” (2005). Вірші З. Ратіані переведені багатьма європейськими мовами. Живе в Тбілісі.
Борис Херсонський - поет, перекладач, есеїст. Автор п´ятнадцяти книг віршів і перекладів. Лауреат низки премій, зокрема премії ім. Йосипа Бродського (2008), спеціальної премії "Московский счет" (2007), премії Antologia (2008), Російської премії (2010). Спеціальна премія Literaris (Австрія) за книгу Сімейний Архів у перекладі німецькою (Wieser Verlag, 2011) Вірші перекладені англійською, німецькою, французькою, нідерландською, болгарською та італійською мовами. Перекладає з української, англійської, білоруської та грузинської мов.
Олексій Цвєтков - російський поет, прозаїк, есеїст, критик і перекладач. Народився в 1947 р. у Станіславі (нині Івано-Франківськ), виріс у Запоріжжі. Був учасником поетичної групи "Московское время". Заарештований та депортований з Москви (1975). Закінчив Мічиганський університет, доктор філософії. З 1989 р. працював на радіо "Свобода". Крім віршів публікував також прозу, есе, переклади. Лауреат премії Андрія Білого (2007) та Російської премії (2011). Живе у США.
Бахит Кенжеев - поет, прозаїк, есеїст. Народився в 1950 р. в Казахстані, у м. Чимкенті. У 1973-му закінчив хімфак МГУ. Дебютував в 1977-му як поет в сб. УЛенінскіе гори. Вірші поетів МГУФ. Автор понад десяти книг віршів і прози УЗолото гобліновФ (2000) та ін Лауреат кількох літературних премій, в т.ч. УАнтібукерФ (2004), УAnthologiaФ (2005) і Уруський преміяФ (2009). Стипендіат Канадського ради у справах мистецтв (2009). Живе в США та Москві.
5. Грузія та Тбілісі у класичній та сучасній поезії. Арсеній Тарковський, Белла Ахмадуліна, Булат Окуджава, Осип Мандельштам, Грігол Абашідзе, Йосип Нонешвілі, інші.
У читаннях беруть участь актори (Віктор Самойленко, Олександра Івченко, Ксенія Шубіна) та молоді поети (Антон Полунін, Сергій Войналович, Дмитро Авер´янов, Марія Банько, Дмитро Казаков, Євгеній Півень, Сергій Стойко).
Модератори: Поліна Городиська та Гіо Арабулі.
Коментарі
Останні події
- 02.02.2025|19:56Духовна трійня Ігоря Павлюка
- 02.02.2025|19:16Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2025 року
- 30.01.2025|22:46Топ БараБуки: найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
- 22.01.2025|09:24«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
- 20.01.2025|10:41Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
- 17.01.2025|11:04Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 15.01.2025|10:48FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
- 12.01.2025|20:21Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків