
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
«Тбілісоба» на Андріївському узвозі. Літературна програма
12 жовтня, вже другий рік поспіль, за підтримки Посольства Грузії в Україні, спільними зусиллями Асоціації грузин України «Іберіелі», Всеукраїнського суспільного об´еднання «Георгія», Літературного порталу «LITFEST», ЕСТА Холдінгу та GEM PR agency, на Андріївському узвозі відбудеться свято грузинської культури «Тбілісоба».
«Тбілісоба» - це день міста Тбілісі. На батьківщині його відзначають із великим розмахом. Основні заходи відбуваються на площі Ріке. Цього дня протягом багатьох років тут проводять ярмарки, концерти, городяни влаштовують танці та народні гуляння.
Тож 12-го жовтня Андріївський узвіз вмістить в собі прекрасне та древнє місто - Тбілісі. Тбілісоба на Андріївському займє нижній квартал узвозу - від Контрактової площі до театру Колесо. У програмі свята: грузинські танці та музика у виконанні ансамблю Іберіелі, майстер-класи, конкурси, виставка київської художниці Майї Двалішвілі та грузинська поезія від Літературного порталу «LITFEST». Спеціально з Тбілісі на свято їде унікальний вокальний ансамбль Gordela.
Знайомимо з Літературною складовою свята:
Літературна програма
12 жовтня, початок о 13.00
Андріївський узвіз, сцена «Юність»
1. Сучасна грузинська поезія у перекладах Анни Гріг (Грузія) Поезія Паата Шамугія, Шота Іаташвілі, Темо Джавахішвілі, Ніка Джорджанелі, Като Джавахішвілі, Олександр Лорткіфанідзе.
Анна Гріг - грузинська поетеса, перекладачка. Народилася в 1977 році в Тбілісі. Автор поетичних збірок «Видих», «SOLO», «Восьминіг», «Дробом». Публікувалася в літературних виданнях Грузії (газети - "Вільна Грузія", "Парнас", журнали - "Літературна Грузія", "Альтернатива", "Багатолика країна", літературний альманах "На пагорбах Грузії"), а також у журналі "Октябрь" (Росія).
2. Творчість Шота Іаташвілі у перекладах Маріанни Кіяновської (Україна).
Шота Іаташвілі — грузинський поет, прозаїк, перекладач, мистецтвознавець. Нар. у м. Баку 1966 р. Автор збірок поезії, оповідань, роману, перекладів російських та американських поетів, есеїстики. Учасник багатьох міжнародних фестивалів у Грузії, Росії, Україні, Азербайджані, Румунії, Франції, Голландії. Лауреат премій «Саба» (2007) та «Київські Лаври» (2009). Очолює видавництво та літературний журнал «Альтернатива» в Центрі культурних взаємозв’язків Грузії «Кавказький дім» (Тбілісі).
Маріанна Кіяновська — українська поетеса, прозаїк, есеїст, перекладач, літературний критик та літературознавець. Член Національної спілки письменників України. Координатор Львівського осередку Асоціації українських письменників. З 2011 року є засновницею та директором незалежної літературної премії «Великий Їжак». Лауреат премій імені Богдана-Ігоря Антонича, видавництва «Смолоскип», премії імені Нестора Літописця за найкращу літературну публікацію у журналі «Київська Русь» (2006), премії фестиваля "Киевские лавры" (2012).
3. Переклади Гіо Арабулі (Україна)
Поети: Георгій Арабулі (не перекладач J ), Іраклій Чарквіані, Георгій Лобжанідзе.
Іраклій Чарквіані - грузинський поет, письменник і музикант, відомий також під псевдонімом Mefe ( მეფე - Король ). Поезія його була ексцентрична, музика - еклектична. Він уміло поєднував такі стилі як альтернатива, інді- рок з електронікою і навіть хіп - хопом. У 80-ті роки деякі вірші й оповідання Чарквиани, що мають явний бунтівний характер, публікуються в деяких грузинських літературних журналах. Дебютний соло-альбом «Svan Song», записаний у 93 році в Німеччині, згодом справив великий вплив на формування грузинської альт-музики 90-х років.
Георгій Лобжанідзе - грузинський поет, перекладач. Народився в Хашурі. Закінчив факультет сходознавства Тбіліського університету та аспірантуру з історії релігії і містики на факультеті теології Тегеранського університету (Іран). Захистив дисертацію за темою "Ісус і Марія в Корані". Автор трьох книжок віршів. Переклав на грузинську мову Коран і вірші багатьох арабських і перських класичних і сучасних поетів. Працює викладачем арабської мови і літератури в Тбіліському університеті, керує центром вивчення ісламської культури при "Кавказькому домі". Лауреат іранської премії "Книга року" за кращий переклад Корану на іноземну мову (2007) та щорічної премії "Саба" за кращу перекладну книгу (2008).
Гіо Арабулі - журналіст, перекладач. Закінчив Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова. Працював прес-секретарем Національної спілки письменників України.
4. Творчість Звіада Ратіані у перекладі Олексія Цвєткова (США), Бахита Кєнжеєва (Росія, США) та Бориса Херсонського (Україна).
Звіад Ратіані - поет і перекладач. Народився в 1971 р. в Тбілісі. Закінчив 1992 факультет зв´язку Тбіліського технічного університету. Працює інженером. Автор чотирьох книг віршів. Перекладав грузинською вірші Р.М. Рільке, Т. Еліота, Е. Паунда, Р. Фроста, У. Х. Одена, Р. Лоуелла, Д. Уолкотта та ін. Лауреат кількох літературних премій, у т. ч. премії Інституту Гете (1999) за переклади віршів П. Целана та премії імені Важі Пшавели за поетичну збірку “Дороги та дні” (2005). Вірші З. Ратіані переведені багатьма європейськими мовами. Живе в Тбілісі.
Борис Херсонський - поет, перекладач, есеїст. Автор п´ятнадцяти книг віршів і перекладів. Лауреат низки премій, зокрема премії ім. Йосипа Бродського (2008), спеціальної премії "Московский счет" (2007), премії Antologia (2008), Російської премії (2010). Спеціальна премія Literaris (Австрія) за книгу Сімейний Архів у перекладі німецькою (Wieser Verlag, 2011) Вірші перекладені англійською, німецькою, французькою, нідерландською, болгарською та італійською мовами. Перекладає з української, англійської, білоруської та грузинської мов.
Олексій Цвєтков - російський поет, прозаїк, есеїст, критик і перекладач. Народився в 1947 р. у Станіславі (нині Івано-Франківськ), виріс у Запоріжжі. Був учасником поетичної групи "Московское время". Заарештований та депортований з Москви (1975). Закінчив Мічиганський університет, доктор філософії. З 1989 р. працював на радіо "Свобода". Крім віршів публікував також прозу, есе, переклади. Лауреат премії Андрія Білого (2007) та Російської премії (2011). Живе у США.
Бахит Кенжеев - поет, прозаїк, есеїст. Народився в 1950 р. в Казахстані, у м. Чимкенті. У 1973-му закінчив хімфак МГУ. Дебютував в 1977-му як поет в сб. УЛенінскіе гори. Вірші поетів МГУФ. Автор понад десяти книг віршів і прози УЗолото гобліновФ (2000) та ін Лауреат кількох літературних премій, в т.ч. УАнтібукерФ (2004), УAnthologiaФ (2005) і Уруський преміяФ (2009). Стипендіат Канадського ради у справах мистецтв (2009). Живе в США та Москві.
5. Грузія та Тбілісі у класичній та сучасній поезії. Арсеній Тарковський, Белла Ахмадуліна, Булат Окуджава, Осип Мандельштам, Грігол Абашідзе, Йосип Нонешвілі, інші.
У читаннях беруть участь актори (Віктор Самойленко, Олександра Івченко, Ксенія Шубіна) та молоді поети (Антон Полунін, Сергій Войналович, Дмитро Авер´янов, Марія Банько, Дмитро Казаков, Євгеній Півень, Сергій Стойко).
Модератори: Поліна Городиська та Гіо Арабулі.
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025