Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
Головна\Події\Фестивалі

Події

23.10.2009|13:46|Буквоїд

MSBrand Corporation: постфранкфуртські враження

Як вже повідомлялось, цього року агенція MSBrand Corporation стала першим українським учасником найважливішого робочого центру Франкфуртського книжкового ярмарку – Центру літературних агентів (the Literary Agent Centre – LitAg).

Вперше Україну у серці Франкфуртського книжкового ярмарку представляли Оксана Янчук – керівник департаменту прав агенції MSBrand Corporation і менеджер з прав цієї агенції Наталя Білюк. Молоді агенти привезли до Франкфурту каталог «Contemporary Ukrainian Writers. Foreign&Translation Right», у якому представлено 35 авторів і більше 100 їхніх книжок. Дівчата провели близько 40 зустрічей із редакторами та видавцями з Великої Британії, Китаю, Норвегії, Німеччини, Польщі, Франції, Нідерландів, Греції, Іспанії, Італії тощо, й мають свої коментарі щодо ситуації «українська література на західному книжковому ринку».



На фото: Оксана Янчук та Наталка Білюк

 

Говорить Оксана Янчук:

Основною метою участі агенції MSBrand Corporation на Франкфуртській книжковій виставці був пошук шляхів виходу творів українських авторів на іноземний книжковий ринок, і ми дуже раді, що значна частина нашого каталогу викликала інтерес і була взята на розгляд іноземними літературними редакторами.

Слід відзначити, що кожна країна має свою специфіку, свої правила роботи з іноземною перекладною літературою і до кожного видавця доводиться шукати окремий підхід.

Під час зустрічей стало очевидно, що поряд з «нерозкрученістю» української літератури у світі однією з найбільших перешкод на шляху нашої книги до іноземних видавництв є відсутність національної програми підтримки перекладів. Тобто коли держава частково оплачує переклад своїх книг на мову іноземного видавця. Це звична практика за кордоном. Ми ж такої програми не маємо і таким чином іноземне видавництво мусить саме оплачувати переклади. Це значно ускладнює нашу роботу і аж ніяк не сприяє зацікавленості до нашої літератури з боку іноземних видавництв.

Ми маємо без будь-яких перебільшень надзвичайно потужну сучасну українську літературу, цілу низку талановитих авторів, чиї твори могли б збагатити не лише сучасну світову культуру, але й створити нарешті позитивний імідж України в світі. Нам таки справді є чим похвалитися і ми дуже щасливі, що попри все деякі українські автори пробивають кригу і видаються за кордоном. Але це поодинокі випадки, а ми би дуже хотіли щоби це відбувалося системно, і видання українських книжок за кордоном стало звичною річчю. Це – наша ціль і ми над нею працюємо.

 

Наталя Білюк:

В ході роботи на міжнародному книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні було проведено близько сорока зустрічей-переговорів з представниками провідних видавництв Європи, країн Скандинавії, представниками видавництв Китаю, Південної Африки та Латинської Америки. Під час зустрічей найбільшу зацікавленість викликали твори Євгенії Кононенко, Леоніда Кононовича, реалізм романів Любомири Княжич і «кримінальні» (з точки зору наших зарубіжних колег) романи Василя Кожелянка та Василя Шкляра. На відміну від популярності на українському та російському книжковому ринках, в цьому році не мають попиту на ринку Європи короткі оповідання та новели, і незначним є попит на твори жанру фентезі. Значна кількість проведених зустрічей свідчить про те, що європейські видавництва та видавництва інших країн світу цікавляться сучасною українською літературою, вона є для них новою і цікавою.

Також досить часто лунало питання чи існує в Україні система надання грантів та субсидій на переклад українських творів за кордоном. Для деяких видавництв цей момент є дуже важливим. 

Враження від поїздки та роботи на виставці дуже позитивні, це колосальний досвід. В української літератури величезний потенціал, але в Європі вона ще мало відома. Найвідомішим представником сучасної української літератури є Андрій Курков.

Інформація: MSBrand Corporation



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери