Re: цензії

09.01.2025|Богдан Смоляк
Подвижництво, задокументоване серцем
07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Володимир Полєк – жива енциклопедія
03.01.2025|Віктор Вербич
Обітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
02.01.2025|Галина Максимів, письменниця
Про вибір ким бути: ножицями чи папером
31.12.2024|Михайло Жайворон
Між рядками незвіданих тиш
31.12.2024|Галина Максимів, письменниця
Подорож, яка змінила світ на краще
30.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Femina est…
30.12.2024|Віктор Вербич
Коли любов триваліша за життя
30.12.2024|Петро Білоус, доктор філології, професор
«Небо єднати з полем...»
18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру

Події

27.09.2018|23:04|Буквоїд

Помер Олександр Коваль

Український кінорежисер Олександр Коваль помер на 74-му році життя.

Про це повідомив кінокритик Сергій Тримбач.

“Хвороби мучили його упродовж останніх літ, тримався до кінця. Тепер він повертається в ту землю, звідки пішов у великий світ, - село Жердова, на Київщині”, - написав критик.

Олександр Коваль долучився до створення понад 80 фільмів – як оператор і режисер. Зокрема, це «Шлях до тунелю», «Меланчине весілля», «Відкрий себе», «Ой, горе, це ж гості до мене», «Притулок», «Дім. Рідна земля» «Незаконні діти Антона Веберна», «Заповіт Йосипа Сліпого», «Терновий вінок», «Гряди по мні», «Неофіти», «А ще не сьома печатка», «Гамлет» з хепі-ендом», «Голос моєї душі»… Він отримав Національну премію імені Тараса Шевченка, Державну премію імені Олександра Довженка.

З 1969 року працював оператором і режисером Української студії хронікально-документальних фільмів. Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії

Останній роки викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. Був членом Національної спілки кінематографістів України. 

Інформація: Укрінформ


коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери