Re: цензії
- 20.10.2026|БуквоїдКоли Попелюшка обирає бунт, а не принца
- 20.10.2026|Ірина ГолубІсторія, яку не розповідають без суперечок
- 20.10.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоДві сестри і дівчина, яка колись була кішкою: українською вийшли повісті «Дві Лотточки» Еріха Кестнера та «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт
- 19.10.2026|Євген Баран«Несолодкий дим деформованої війної Вітчизни»
- 19.10.2026|Юлія МанякінаАбсурд без крайнощів
- 15.10.2026|Ігор ЧорнийПро що не розповів Гомер
- 06.10.2026|Валентина Семеняк, письменницяКоли поет торкається незвіданого…
- 06.10.2026|Ірина ФотуймаМіж словом і правдою - гріх
- 03.10.2026|Василь КузанАлхімія комп’ютерних слів
- 03.10.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоКіт із мандариновими очима
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Події
Нагородили лауреатів премії імені Григорія Сковороди
Одразу дві імпрези в Києві за участю співзасновника Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» – громадської організації «Чернігівський інтелектуальний центр» – пройшли в Києві.
Спочатку в Національному музеї літератури України відбувся творчий вечір видатного грузинського та українського письменника, перекладача, дипломата, вченого (доктора філологічних наук, професора, академіка) Рауля Чілачави. Майже півстоліття тому Рауль Шалвович приїхав в Україну, яка стала його другою Батьківщиною.
Поет багато зробив для українсько-грузинських літературних взаємин і для зміцнення дружби між нашими народами. Йому належить найбільше зібрання українських перекладів грузинської поезії – від фольклору до сьогодення. Рауль Чілачава здійснив переклади грузинською мовою понад ста українських поетів, починаючи від Григорія Сковороди й до сучасних письменників. Рауль Шалвович – автор понад сотні окремих видань: поетичних, перекладних, наукових, публіцистичних.

Диплом і медаль лауреата премії імені Григорія Сковороди за визначний внесок в українську літературу Раулеві Чілачаві урочисто вручив керівник Чернігівського інтелектуального центру Сергій Дзюба. Ще одну почесну нагороду передано Раулю Шалвовичу для вручення родині класика сучасної латиської літератури Іманта Аузіня, який нещодавно відійшов у вічність. Видатного поета і перекладача відзначено за значний внесок в пропаганду української літератури в Латвії.
Також участь у творчому вечорі взяли Шевченківський лауреат, поет Василь Герас им’юк, доктор філологічних наук, професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Ткаченко (ведучий свята), відомі письменники Світлана Йовенко і Станіслав Бондаренко, голова творчого об’єднання перекладачів Київської організації НСПУ Всеволод Ткаченко, знаний перекладач Юрій Кочубей, письменники, літературознавці, журналісти, викладачі та студенти університетів.

Цього ж дня в Національній спілці письменників України відбувся творчий вечір відомої поетеси з Литви Інги Крукаускене, яка презентувала свої нові книги, зокрема збірку віршів «В ім’я любові», що вийшла в Каунасі одразу п’ятьма мовами: литовською, українською, російською, англійською та польською.

Вели свято поети Анна Багряна (котра приїхала з Македонії зі своєю маленькою донечкою) та Володимир Ільїн. Анна блискуче переклала вірші Інги українською.

«Чомусь, коли мова заходить про українок, які гідно представили свою націю за кордоном, одразу ж говорять про Роксолану, – сказав Сергій Дзюба, автор передмови до книжки Інги Крукаускене. – Ту саму, бранку з турецького гарему, котра зуміла так підкорити серце самого султана, що фактично керувала величезною імперією. Романи про цю харизматичну жінку стали бестселерами, фільми й телесеріали – суперпопулярними! При цьому наші співвітчизники намагаються не згадувати, що колишня рабиня була надзвичайно підступною, мстивою і жорстокою особою, постійно плела інтриги і не надто переймалася долею своїх земляків. І це – велика українка?!
Натомість я був приємно вражений, коли чудова письменниця Анна Багряна познайомила мене зі своєю подругою – Інгою Крукаускене. Інга – родом з Одеси. Нині вона мешкає в Литві. Успішний підприємець, мама п’яти дітей і водночас – талановита поетеса, автор популярних пісень.
Особисто я цілком згоден із висловом: яка людина, такі у неї й вірші. Коли читаєш поезію Інги, потрапляєш у чарівний світ справжньої Жінки: ніжної (наскільки взагалі може бути ніжною жінка!), чуйної, зворушливої, красивої – фізично й духовно, гармонійної, розумної, коханої… Водночас вона сама сповнена пристрасним і вірним коханням – до свого щасливого обранця. І щирою, світлою, доброю любов’ю – до людей. У цьому її світі – затишно й сонячно. Тут нікому не заздрять і нікого не кривдять. Можна не квапитися, побути наодинці з такими проникливими, шляхетними віршами й відпочити душею. Бо автор – хороша Людина, яка прагне жити за Божими заповідями. Тому кожен рядок її текстів має позитивну енергетику.
Втім, у Інги – немало цікавих поетичних знахідок, несподівано парадоксальних метафор і порівнянь, глибоких філософських асоціацій. Таку поезію хочеться слухати й пропагувати. Недаремно за віршами українки Інги Крукаускене у Вільнюсі створили дуже колоритну, яскраву й зворушливу виставу. Причому це дивовижне дійство подобається не лише дорослим, а й дітям. Хоч по-доброму причарувати, зацікавити малечу, яка одразу ж відчуває будь-яку фальш і не любить нудьгувати, ой як непросто! Знаю це з власного письменницького і журналістського досвіду. Але Інзі, багатодітній мамі, це вдається!
У серці Інги – дві Батьківщини, яких вона щиро й безкорисливо любить. І робить усе можливе, щоб у державі, яка стала її другою домівкою, шанобливо ставилися до українського народу. Такою співвітчизницею варто пишатися. Своєю невтомною, подвижницькою літературною діяльністю, власним шляхетним життям вона створює позитивний імідж рідної України в Литві, Європі та світі».

Сергій Дзюба вручив Інзі Крукаускене диплом і медаль лауреата Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Також на творчому вечорі Інги у Національній спілці письменників України почесні нагороди урочисто отримали: Анна Багряна (її відзначено Літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша), доктор філологічних наук, професор, академік Юрій Мосенкіс (імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень») та відомий письменник і науковець Дмитро Чистяк (Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя «Тріумф»).
Коментарі
Останні події
- 20.10.2026|15:253-го листопада піаніст-віртуоз Євген Хмара запрошує у Львівську оперу на «Піано Терапію»
- 15.10.2026|16:58У Будапешті відбувся міжнародний книжковий фестиваль за участі України
- 13.10.2026|17:08Павло Коробчук презентує нову поетичну збірку «Сажа» на фестивалі «Земля Поетів»
- 13.10.2026|12:08Дмитро Лазуткін анонсував вихід нової поетичної збірки у «Видавництві Старого Лева»
- 13.10.2026|11:59Видавництво «Бородатий Тамарин» готує перевидання культових «Мексиканських хронік» Макса Кідрука
- 13.10.2026|11:47Автором тексту Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2026 став Артур Дронь, а читатиме його Даша Астаф’єва
- 12.10.2026|06:12Бембі. Література стала модою: від будинку Фелікса Зальтена до подіуму
- 08.10.2026|21:11Оголошено довгі списки премії «Книга року ВВС-2026»: хто увійшов до переліку номінантів
- 08.10.2026|16:19Від класики до сучасної прози та теми війни на 31-му книжковому фестивалі в Будапешті
- 08.10.2026|16:13Літературний Нобель 2026 року дістався канадській письменниці
