Головна\Події\Зустрічі

Події

13.02.2012|17:58|Сергій Рожко

Літературна збірна України з футболу: «Битися до останнього…»

Як показали ігри Літературної збірної України з футболу, проведені у Києві, з характером і самовіддачею у команди все гаразд.

Над технікою і зіграністю любителям  м´яча та пера  ще працювати і працювати, а от бажання битись до останньої секунди матчу літератори продемонстрували в обох матчах, проведених проти літературного  клубу «Маруся» і футбольної команди артистів естради та кіно України «Маестро». Як наслідок, обидві гри закінчились з однаковим рахунком 4:4, при тому, що письменники рятували матчі на останніх секундах...

Благодійний матч в підтримку Володі Росенка між Літературною збірною України та Літературним клубом «Маруся» розпочався для «збірників» досить вдало. Вже в середині першого тайму вони були попереду 3:1. І навіть попри те, що «марусівцям» вдалось скоротити відставання до мінімуму, рахунок цього першого тайму не йшов ні в яке порівняння з попередньою половиною гри, яку минулої осені  письменники «провалили» 1:6.

У другому таймі досить довго жодній з команд не вдавалось вразити ворота суперників, аж поки не відбувся досить курйозний гол, коли м´яч по дивній траєкторії  залетів у сітку воріт, які до того просто відчайдушно захищав Сергій Жадан. Ця подія трохи вивела з рівноваги гравців Літературної збірної, чим відразу і скористалися суперники, які через декілька хвилин, уперше за весь матч вийшли вперед. До кінця гри залишалось лише пару хвилин, і здавалось, що перевага цього разу буде на боці «Марусі». Втім Літературна збірна, пішовши на останній штурм, зрівняла рахунок. Простір з правого флангу замкнув Андрій Кучугура, який в цьому матчі відзначився хет-триком. У складі  літературного клубу «Маруся» також виявився свій бомбардир, -  Дмитро Стретович так само тричі вразив ворота суперників.

Втім не результат був головною метою цього матчу.  Завдяки гравцям обох команд, вболівальникам, які прийшли на цей матч і просто не байдужим до чужого лиха людям вдалось зібрати чергову частину коштів для лікування Володі Росенка, який, будемо на це сподіватись, цементуватиме оборону літературного клубу «Маруся» вже чергового  матчу цих команд.



Літературна збірна із футболу







За іншим сценарієм, наступного дня відбувався матч літераторів проти футбольної команди артистів естради та кіно України «Маестро».

Сам факт можливого протистояння супернику на тренувальній  базі ФК Динамо Київ у Конча-Заспі міг «напружити» будь-який аматорський клуб. А якщо зважити, що  до останнього моменту перед початком гри,  залишалась інтрига, - чи буде грати за «Маестро» сам Віктор Леоненко...  - можна уявити,  в якому психологічному стані знаходились поети-письменники.  Втім, їхній моральний стан виявився на диво міцним, більше того, команда Сергія Жадана продемонструвала характер, якого від неї не чекали не лише суперники, а й , напевно, самі «чаклуни пера». Не в останню чергу цьому посприяло рішення капітана «зірок» Фоззі не виставляти на гру колишню яскраву зірку українського футболу. Як признався після матчу кеп «Маестро», за це рішення йому доведеться довго перед Леоненком «замолювати гріхи», адже Віктор будь що хотів показати «бумагамаратілям», як саме потрібно грати у футбол...

Дружні відносини між деякими з гравців обох команд і невеличка поблажливість з боку «естрадників», які награють склад протягом ... 4 років двічі на тиждень, врешті решт зіграли з останніми поганий жарт. Заради справедливості  варто зазначити, що деякі з музикантів із щирим задоволенням сприйняли нічийний рахунок, але такі були у значній меншості...

Від літераторів ніхто, окрім , можливо, них самих не чекав якогось дива у грі, а тому вони розпочали матч досить спокійно і навіть комбінаційно, хоча до ударів по воротам Олександра Павліка справа не доходила.  «Зірки» також,  особливо не напружуючись,  показували - хто власне в «конча-заспівському» лісі господар. Фоззі, Леньо, Педан, Олійник не давали жодної миті для розслаблення захисникам  воріт Сергія Жадана. Втім, їхнім ударам або не вистачало влучності, або надійно грала остання лінія літераторів. І ця надійність, варто зазначити, спрацьовувала досить довго, адже навіть Віктор Леоненко здивовано здіймав брови, коли аж до 25 хвилини рахунок так і залишався з обопільними нулями. Та все ж ця «казка» для письменників закінчилась, коли Вадим Олійник нарешті пробив захист  Літературної збірної - 1:0. Через сім хвилин вже «гайдамака» Леньо доводить перевагу до двох голів. А згодом Олійник робить дубль - 3:0.

«Хлопці, ще п`яток голів, - і на цьому зупиняємось», - почулось із вуст когось із «зірок».  Але ця фраза, схоже, більшою мірою вплинула на літераторів, які могли її почути, адже нарешті саме тут вони по-спортивному розізлились. Почався досить жорсткий пресинг Олександра Педана, одного з найкращих бомбардирів «Маестро», який забивав майже у кожному з 37 зіграних до цього моменту матчів, і який будь що хотів продовжити свій гольовий список. І у нападі письменники почали грати «по-дорослому», в одному з моментів просто «затоптали» воротаря «Маестро» , закочуючи м`яча у сітку воріт. Навіть попри те, що Олександру Павліку знадобилось декілька хвилин, аби прийти до тями, «музики» поблажливо погодились зарахувати гол.

Літератори відразу ж ввічливо віддячили, коли меценат ФК «Маестро» Євген Черняк буквально за хвилину знову збільшив різницю голів у матчі до трьох. І хто б міг подумати, що це буде останній гол в цьому матчі у ворота Сергія Жадана...

А ось гравців Літературної збірної України наче покусала якась зимова муха... Майже всією командою вони пішли в атаку. І не просто пішли, а почали забивати, буквально за чотири хвилини скоротивши відставання до мінімуму. Команди почали грати майже без захисту. За словами захисника «зірок» Андрія Федорова, йому навіть інколи ставало не по собі, коли на нього одного періодично насувала «хмара» з  4-5 нападників суперника. Втім, відчайдушність захисту «Маестро» і  деякий брак у завершальній стадії атак літераторів не дозволяли останнім досягнути просто фантастичного для себе рахунку.

На останній лінії  Літературної збірної було не менш  гаряче, якщо не сказати - ще більше. Олександр Педан будь якою ціною хотів таки забити свій переможний гол...  «Проріджений» травмами і «делегуванням» у лінію нападу, захист письменників з останніх сил, можливо навіть на межі фолу, не давав «розійтись» атакувальникам «зірок».  Після чергового двобою за «верхній  м`яч»  між Олександром Педаном і одним із захисників, якого суперники згодом охрестили «П`єрлуїджи» трохи не виникла сутичка, яка втім, стараннями Івана Леньо і Євгена Черняка, закінчилась просто «струсом повітря». Перед початком матчу, напевно, ніхто б не повірив у такий сценарій матчу...

Матч вже мав закінчуватись і команди, за обопільною згодою, вирішили грати «до останнього гола». І того ранку Фортуна посміхнулась відчайдушним письменникам , які повірили у власні сили і кардинально змінили про себе думку друзів-суперників. Дмитро Лазуткін, наблизившись до воріт «Маестро», відпасував на Андрія Кучугуру, який легенько прокинув шкіряного  у карний майданчик до Євгена Положія,  і останній, в один дотик, переправив м´яча у сітку Олександра Павліка - 4:4, фантастика ... Радощів гравців Літературної збірної не було меж.

Після матчу капітан «Маестро» Фоззі сказав, що обов`язково буде другий матч. Напевно не варто сумніватись, що вже в тому матчі участь Віктора Леоненка точно гарантована.  Літературній збірній України лишається тільки  підсилюватись і шукати письменницькі  здібності, наприклад, у Марко Девіча...



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери