Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
Події
Розорані межі пам’яті
З нагоди 91-ї річниці народження Романа Федоріва
Коли снага в душі й у тілі тане,
А до писання пригасає хіть,
Я чую й нині голос твій, Романе,
Дарма, що тихий, та твердий: «Пишіть!»
Андрій Содомора, «З-під долоні»
Коли тривожно на серці, причащаюся моментами думок спогадів із минулого. Дещо з особистого. Мої батьки в 1946 році були переселені з Люблінського повіту (сім кілометрів від Сокаля) до Тернопільської області. Там я й народився. На початку 1950-х батьки повернулися на Сокальщину. Ще не доїхавши до села, дідусь Іван зліз із вантажівки й пішов у поля. Не знаю, що він там робив, але моє дитяче серце підказувало, що він сльозами поливав грудочки землі з переораними межами. Оце згадую і ридаю гіркою сльозою пам’яті…
Розорані межі пам’яті почули слово – грудочка землі. В пам’яті зринула оповідь-спогад Андрія Содомори (він також народився 1 грудня) «Грудочка землі» (У кн. «Лініями долі») про незабутнього Романа Миколайовича Федоріва (1.12.1930, с. Братківці, Івано-Франківщина – 14.03.2001, Львів. Похований на Личаківському кладовищі, поле № 3 – український письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка [1995] за твір «Єрусалим на горах», головний редактор часопису «Дзвін». Депутат Верховної Ради СРСР 11–12 скликань у 1984–1991 роках).
Прислухаюся і ніби чую бесіду пана Романа, записану Андрієм Содоморою: «А моє поле Кам’яне…
– Але ж те поле, Романе Миколайовичу, те Кам’яне поле, – ще давні еліни були переконані, – вчить мужности…
Нині хіба ось так подумки поведу бесіду з Романом Федорівим. …тільки-но його зустрінув, перед зором одразу ж поставала так щедро засіяна й виплекана, дарма що поле було кам’яним, розлога літературна нива видатного прозаїка».
Гортаю сторінки не раз читаної книги Андрія Содомори «Лініями долі», а в пам’яті виринає кремезна постать людини з усмішкою на обличчі. Двічі випадково зустрів пана Романа на вулиці Князя Романа (читав усі його друки, писані мовби для мене…). Книжка «Лініями долі» – це портрети, зігріті спогадами Андрія Содомори, а водночас – цілий пласт історії ХХ століття в образах. Це історії людей на тлі доби комуністичної системи. Це живі історії душ, яких чутливо торкнувся митець своїм живим і чарунковим словом. І це зберегла пам’ять: «Так і в моїй пам’яті – та чи тільки у моїй? – стоїть Роман Миколайович, у вишиванці, просвітлілий, святковий, – бесідує з львівською громадою, з Україною, вказує на грудку землі, що її так обережно, наче якусь дивну, ось-ось готову злетіти птаху, тримає у своїй широкій долоні:
– Та це ж рідна земля!..»
Вдалину, до неба сягає думкою пан Андрій, запрошуючи й нас до праці, до розмислів, бо сам чує притишений голос Романа Федоріва, який живе у кожному слові поета, як «грудочка рідної землі»:
Коли в душі снаги все менше й в тілі,
Хоча з весною зеленіє віть, –
Ще звідси, крізь жароти й заметілі,
Я дякую за те твоє – «Пишіть!»
Понад 20 років без Романа Федоріва… «…Мені зателефонував Іваничук і сказав: Федоріва вбив тромб.
По якомусь часі не стало “Червоної калини”* – його дорогого дітища , і, як це в нас (чи, можливо, не тільки в нас) заведено, його поволі почали забувати…» (Михайло Слабошпицький, «З присмеркового дзеркала»).
Не забуваймо простої істини: письменник, кожна людина живе на землі в духовному вимірі доти, доки ми читаємо його книжки, зберігаємо пам’ять про неї – бо ж саме вона, пам’ять – основа нашого розуму. Якщо він зберігає інформацію, тоді й ми живі: «Минуле не хоче вмирати. Якщо задуматися над ним,воно може пояснити і сьогоднішнє, й завтрашнє» (Михайло Слабошпицький, «Тіні в дзеркалі»)… Письменник не втомлювався творити свою книгу життя, жив Україною. Покоління приходять і відходять – слово правди, глибоке, значиме, рідною мовою повік пробуває. Саме правдою жив, творив зірне слово правди, а не позірне, писав вишукані тексти рідною мовою Роман Федорів!
Про це – «Я словом нації служив» писав і Ігор Зіньчук… Пам´ятаймо!
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/LiteraryStudies/JaSlovom.html
——————————
* «Коли Союз розпався… Коли розвалювалася вся система книговидання і книгорозповсюдження й кинулася в нестримний галоп інфляція, він одчайдушно взявся за підприємництво. І саме в книговиданні! Роман Миколайович відновив випуск популярного колись альманаху “Літопис Червоної калини” й оприсутнив низку популярних у західноукраїнського читача книжок, котрі були вилучені з радянських бібліотек, як небезпечні націоналістичні видання» (Михайло Слабошпицький, «З присмеркового дзеркала»).
Коментарі
Останні події
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"