Сподіваємося, що й надалі ми всі будемо разом. Свіже число продовжує публікації під рубрикою «НАЦІОНАЛЬНОМУ ПІСЕННОМУ МУЗЕЄВІ – БУТИ!» На першій сторінці обкладинки бачимо перший пам’ятник українській пісні, споруджений у селищі Доброслав Лиманського району на Одещині. Розповідає про його створення відомий письменник і журналіст Роман Кракалія. Про величне сходження першого пісенного фестивалю «Червона рута» і його сучасний занепад йдеться у публікації першого редактора фестивальної газети «Червона рута» Мирослава Лазарука. В есеї Олени Логінової мовиться, що «В одязі Алли Дутковської живе Буковина та наша пісня». Ще одне вкрай важливе питання порушує видатний мовознавець Іван Ющук «Мова в обороні нації», де, зокрема, пише: «Мудро, проникливо понад сто років тому сказав наш зіркий, спостережливий письменник Панас Мирний: “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова”. До цієї істини він дійшов у неповних шістнадцять років, коли почав писати щоденника чужою мовою, мовою колонізатора. Та вже третього дня він задумався: “Какое несчастье Украине, этой бедной вдове: народ подавлен, воспитание на родном языке запрещено… Не начать ли дневника писать на украинском языке? С завтрашнего дня же бросаю московский и берусь за свой”. І справді, наступного дня в щоденнику він записує вже рідною мовою: “Я тільки знаю, що я дурень, та й превеликий, що не вчивсь нашої мови. Правда, в мене є велика надія, мені тільки 16 років…”» Чи можна щось вичерпніше сказати, коли ти – на порі становлення?

Чимало уваги приділяє свіже число «БЖ» питанням літератури, мистецтва. Велику добірку помістив часопис поезіям, зокрема, цьогорічному ювілярові Василеві Рябому з майбутньої збірки «Спалах світлотіні». Михайло Василенко аналізує творчий доробок ювіляра. Любов Проць та Іван Редчиць приурочують свої твори письменникові Іванові Гнатюку та геніальному композитрові й поетові Володимирові Івасюку. Дебютує на сторінках журналу молода поетеса зі Сходу України Ольга Застеба «Галактика зниклих речей». «БЖ» продовжує публікувати дослідження про генерала Романа Шухевича Володимира Білінського, знайомить з есеїстикою молодої журналістки  Христини Білої «Бабусина космея», перекладами Марії Вайно з білоруської поетів Миколи Адама, Тетяни Будовіч-Барадулі, Янко Лайкова.

Часопис розпочав публікувати статтю під рубрикою «ПОЛІТОЛОГІЯ. “МИР” – НЕ МИР, А ВІЙНА!» знаного потітолога Ігоря Буркута  «Сценарій один, країни різні: Молдова, Грузія, Україна», продовження якої зможете прочитати в наступних числах журналу за 2020 рік. То ж поспішіть його передплатити, доки маєте таку можливість. Про цікаву співпрацю івано-франківського публіциста і письменника Михайла Батога з італійським письменником Данілом Збраною, який пише про звитяги українських повстанців часів другої світової війни. У «ВІДНАЙДЕНИХ АРХІВАХ» відомий дослідник Роман Горак пропонує унікальні дані про місце народження та про її оточення знаменитої Софії Окуневської-Морачевської, долю її  родини. Володимир Акатріні додає посутні деталі про відомого композитора Євсевія Мандичевського. Зацікавить публікація-роздум українського поета зі США Тараса Девдюка «Проблема подібних супердержав».

Значний інтерес викличуть ювілейні рубрики, в яких знайдете аналітичну статтю Данила Ільницького до 90-річчя великого письменника-романіста Романа Іваничука, розповідь Оксани Колодій про свого батька, видатного письменника, перекладача Віталія Колодія, 80-річчя якого відзначили цьогоріч, 70-річчя блискучого поета Олега Лишеги, про якого написали есеї Богдан Смоляк і Світлана Бреславська, спогади Володимира Вознюка та Михайла Василенка про Віталія Колодія та Анатолія Сірика. Вікто Палинський у рубриці «ЗОЛОТІ ЛІТЕРИ ДУХОВНОСТІ» про поета і художника Богдана Лепкого, автора геніальної пісні-гімну «Чуєш,брате, мій…» Світлана Боеславська ділиться роздумами про мистецтво перекладу з польської поета Казімежа Бурната. Відзначено 185-річчя великого українця Юрія Федьковича публікацією Лариси Курущак з Чернівецького художнього музею. Нестор Мизак у рубриці «ДУХОВНІ ВИМІРИ СЬОГОДЕННЯ»  у статті  «Крізь провені величі таланту» аналізує художній альбом «Карпатські рапсодії» народного художника України, різьбяра Ярослава Пасічанського.

З-поміж інших пцблікацій приверне увагу дослідження про відомого мовознавця Степана Перепелицю, «Жертви тоталітарного режиму» Петра і Руслани Ляшуків, Степана Кириляка «Талант є диво невипадкове», «Непридумані історії» Іллі Старикова «Війна і любов Амет-Хана Султана», про судочинство часів Австро-Угорської імперії Василя та Олега Ботушанських. Широко представлений і бібліографічнй розділ, де книжки Тараса Салиги, Любові Бенедишин, Ірини Фотуйми, Ігоря Фарини,Тетяни Грицан-Чонки, Марії Ткачівської аналізують Євген Баран, Богдан Дячишин, Марія Грицюк, Уляна Свередюк, Валентина Семеняк.

Крім успішного прочитання часопису маємо честь нагадати, що передплата на нього триває. Тому поспішіть це зробити. Нагадуємо, як це найпростіше вчинити.

ДО ВІДОМА ПЕРЕДПЛАТНИКІВ «БУКОВИНСЬКОГО ЖУРНАЛУ»

Вартість передплати на 2020 рік – 240 грн. Передплатний індекс 30096. Для того, аби передплатити часопис у редакції, достатньо написати адресу передплатника і надіслати на електронну пошту БЖ – bukgur@gmail.comКошти треба надіслати на приватбанківську картку Лазарука М. Я. 5168 7573 9458 2466.  Не передплативши БЖ, не матимете шансу надрукуватися в ньому. Копію абонемента буде надіслана на Вашу електронну адресу. Контактні телефони 03722-55-08-89, 03722-52-00-94, 050-876-04-57. Головний редактор Мирослав Лазарук.